Психологиня хабу надала корисні поради жінкам
Гендерно зумовлене насильство в Україні останні роки тримається у топі найбільш обговорюваних тем. Чому це питання набуло такої актуальності саме зараз, які тенденції у розв’язанні цієї проблеми та про основні поради жінкам більш докладно розповіла психологиня ком’юніті-центру «Опліч Хаб» Наталія Попова.
Читайте також: Між нами жінками – у Запоріжжі стартував проєкт підтримки жінок, що страждають від насильства
Про що говорить статистика?
- Раніше в Україні прослідковувалися стрибки у кількості звернень жінок, що потерпіли від насилля. Якщо ми візьмемо статистику, то у 2019 році було 142 тисячі звернень, а у 2020 – майже 209 тисяч, бо того року була епідемія COVID-19. Наслідки пандемії, які теж можна назвати тригерами до агресивних дій, призвели до різкого підвищення насильства на 32%.
У 2021 році показник знову впав до 145 тисяч, а в 2022 році – знову стрибок, майже 245 тисяч позовів. І це тільки зареєстровані випадки, про які ми знаємо з офіційних джерел. Такий стрибок, на мою думку, спричинений перманентним стресом від бойових дій, стриманим гнівом.
Також важливим аспектом цього питання є психологічний стан військовослужбовців, які повертаються з передової. Вони потребують особливої уваги, розуміння і роботи з психологом та психотерапевтом. В Опліч Хабі є така можливість, ми працюємо не тільки з жінками та дітьми, військовослужбовці також можуть звертатися та отримають допомогу у вигляді індивідуальних консультацій. Часто просто проговорити свої переживання достатньо для покращення стану.
Зараз в умовах повномасштабної війни люди сповнені агресії і гніву, воєнні дії і криза впливають на психологічний стан українців, крім того – втрата роботи, переїзди, це все є каталізаторами конфліктів та насильства в усіх його проявах.
Перші ластівки психологічного насилля
- Є такі умовні «червоні прапорці» - перші дзвіночки, які говорять про те, що над вами вчиняють психологічне насильство. Будь-яке психологічне насильство - це порушення особистих кордонів. Це зокрема ми обговорюємо з учасницями проєкту «Між нами жінками» на групових заняттях на базі Опліч Хабу. Серед перших ознак можна назвати такі:
- Надмірний контроль. Якщо ви відчуваєте дискомфорт від надмірного контролю чоловіка, матері/батька, родичів, друзів, колег – це психологічне насильство. Необхідно вибудувати власні кордони, які нікому не дозволено порушувати.
- Знецінення. Що б ти не робив, завжди відчуваєш, що ти не такий, яким тебе хочуть бачити – недостатньо розумний, слухняний, професійний, спокійний, рішучий тощо. І це відчуття постійно підкріплюється риторикою людини, яка вчиняє психологічне насильство. Це спричиняє постійну гонитву за ідеалом, спроби стати кращим для отримання схвалення. Це не ок.
- Ігнорування. Коли твої інтереси не враховують, не вважають вагомими чи важливими.
- Переслідування. Тут важливо розуміти, що мається на увазі не завжди фізичне переслідування. Це про довіру. Якщо ваш телефон перевіряють, прискіпливо відстежують сторінки у соціальних мережах та коло спілкування, регулярно порушують ваше право на приватність та читають переписки у месенджерах – це все є формами переслідування, і дуже серйозним приводом для хвилювання.
Треба пам’ятати, що психологічне насилля з вірогідністю 85% призведе до фізичного. Вони вічні супутники і як явище не виникають одне без одного.
«Я жертва, і я визнаю це»
- В нашому ком’юніті-центрі Опліч Хаб психологи використовують багато технік у роботі з жінками, що стали жертвами насильства в умовах війни. Зокрема, це арттерапія і усе, що пов’язане з творчістю.
Читайте також: Світло в мені: у запорізькому Опліч ХАБі провели цікаве заняття з арттерапії
У складних випадках, коли людина пережила дуже травмуючий досвід, як то сексуальне чи фізичне насильство, зазвичай обирають спершу індивідуальні консультації.
Буває і дзеркальна ситуація, коли жінки приходять на групові заняття, аби просто покращити психологічний стан, і лише там усвідомлюють, що регулярно потерпають від різних видів аб’юзу з боку членів родини, друзів та партнерів.
Ми уважно слухаємо, даємо дієві поради для зниження рівня тривожності, і коли людина вже почуває себе краще, далі включаємо техніки арттерапії, йоги/фітнесу, живопису, групові заняття тощо.
Найважче і найголовніше на шляху до зцілення – усвідомлення та прийняття того, що людина є жертвою. Якщо людина це визнала та усвідомила – далі з цим можна працювати і змінити це.
Топ-3 поради: як собі допомоги?
- Одна з моїх клієнток перебувала у аб’юзивних стосунках 28 років. Вона періодично потерпала від психологічного, фізичного, фінансового насильства, і її донька була постійним свідком. Жінка звернулася із запитом допомогти їй пройти шлях розлучення, аби зберегти рішучість і довести справу до кінця. У групі підтримки була її донька, і сьогодні вона після трьох десятків років життя у нездорових стосунках, вийшла з позиції жертви і взяла відповідальність за своє життя. Тож три головні поради:
- Якщо вам здається, що з вами, вашим життям не все в порядку, то вам не здається. Необхідно визнати, що усе, що з вами відбувається, залежить тільки від вас. Важливо взяти на себе відповідальність за своє життя. Якщо у наш бік проявляють насилля, то ми колись своїми діями, поведінкою, словами дозволили цьому відбутися раз – і далі це може стати або вже стало системним явищем.
- Якщо факт насильства вже є, зверніться до поліції і спеціалістів, які надають фахову психологічну підтримку – як от фахівці Опліч Хабу, і обов’язково говоріть про те, що відбувається, не приховуйте це. Чим більше ви говоритимете про проблему, тим менше ставатиме напруження, ваш стан покращиться.
- Поставте собі запитання: що корисного я можу зробити для себе сьогодні? Нехай це буде чашка кави чи похід у кіно, головне дбати про себе і свій стан.
В «Опліч хабі» можна отримати безкоштовну та конфіденційну консультацію юриста, психолога, відвідати заняття із йоги чи просто прийти із дитиною, аби та відпочила в ігровій кімнаті. Варто лише попередньо записатися, подзвонивши або написавши у телеграм чи вайбер на номер +38 (066) 853 78 98.
Нагадаємо, «Опліч ХАБ» створено Глобальним договором ООН в Україні в рамках проєкту Mental Help та за підтримки гуманітарної ініціативи Групи Метінвест «Рятуємо життя» у відповідь на внутрішній запит суспільства у піклуванні про ментальне здоров’я.
