Абітурієнт мав тямити у статтях основного закону

«Куда пойти учиться» – цей газетний штамп незмінно мелькав на сторінках радянських часописів щоліта – на початку вступної кампанії.

74 роки тому згаданий шаблон уже побутував. Саме так 1949 року газета «Большевик Запорожья» озаглавила цілу шпальту, де інститути й технікуми зазивали юнаків та дівчат у свої стіни (до речі, у міських школах навчання на той час було роздільним — дівчатка у своїй школі, хлопчики у своїй).

Газета «Большевик Запорожья», літо 1949 року

Вишів на цій газетній сторінці фігурує п'ять.

Запорізький педінститут. Вступні екзамени такі.

Фізико-математичний факультет:

- російська мова і література,

- українська мова,

- математика,

- фізика,

- хімія.

Факультет мови і літератури (російське відділення):

- російська мова і література,

- українська мова.

Українське відділення:

- українська мова і література,

- російська мова і література.

Для обох відділень цього факультету ще були й історія, географія, іноземна мова.

Запорізький інститут сільгоспмашинобудування (пізніше машинобудівний, а тепер Запорізька політехніка). Тут абітурієнти складали математику, фізику, хімію, російську та іноземну мови.

Дніпропетровський фармацевтичний інститут. Для вступу сюди складали російську мову і літературу, українську мову, хімію і фізику.

Дніпропетровський університет та Осипенківський учительський інститут (зараз Бердянський педуніверситет) у своїх об'явах предмети на вступних іспитах не вказали. Екзамени у всіх вишах тривали з 1 по 20 серпня.

Читайте також: Запорізьких абітурієнтів запрошують вступити до «Метінвест Політехніки»

Присутні на рекламній шпальті й технікуми — Ногайський сільськогосподарський, Велико-Токмацький механічний, Запорізький будівельний, Запорізький гідроенергетичний і Запорізький сільгоспмашинобудування.

Та, загалом, не цим привабила нас пожовкла сторінка через сім з лишком десятиліть — у святковий день 28 червня 2023 року (День Конституції України).

А тим, що, виявляється, при вступі до технікуму в обов'язковому порядку, крім математики та російської мови, треба було складати Конституцію СРСР (усно). А в Запорізькій фармацевтичній школі була ще й українська мова з хімією.


Атестат зрілості 1949 року. Був такий предмет — Конституція СРСР та УРСР

Ех, якби я в 1949 році складав іспити в який-небудь Ногайський сільгосптехнікум, то Конституція стала би для мене найлегшим з них. Не математика ж. І навіть якби я завалив математику, приймальна комісія дала би поблажку: «Зате він знає Конституцію, отож толк з нього в сільському господарстві буде».

А що ви хочете. Той-таки 1949 рік. Лакований радянський кіноміф «Кубанські козаки».


Кадр з фільму «Кубанські козаки»

Районний керівник влаштовує голові колгоспу невеличкий політекзамен.

— А тебя кто растил, товарищ Ворон?

— Как кто? Партия, народ.

— А Дашу, значит, ты один растил? Так! А скажи мне, пожалуйста, в каком таком государстве находится колхоз «Заветы Ильича», а?

— Денис Степанович, ну что это за вопрос? Я не понимаю…

— Нет, ты отвечай, отвечай.

— В нашем, советском.

Ну, що тут скажеш. Товариш Ворон політекзамен склав на «відмінно». Політично грамотно міркував, що партія його виростила.

І наостанок. У радянській Конституції 1936 року проголошувалася безкоштовність усіх видів освіти, але в 1940-56 роках за навчання у 8-10 класах середньої школи, технікумах та вишах доводилося платити. За рік виходила сума, що приблизно дорівнювала середній місячній зарплаті радянського трудівника. По селах, щоправда, працювали не за зарплату, а за трудодні.

А іспит з Конституції СРСР при вступі до технікуму скасували 1958 року.

На титульному фото: 1949 рік. Студенти Запорізької фельдшерсько-акушерської школи. Фото з архіву Івана Стребка, котрий згадував: «Жили ми тоді важко, бідно, але не журилися».

Також використані фото з архіву редакції, сайту unc.ua