Історія родини Корнієвських з Мелітополя, якій вдалося вирватися з окупації
Тетяна та Михайло разом з двома дітьми - Софією та Артемом - тривалий час прожили в окупації. Вони відмовлялися брати російські документи, тому загарбники приходили до родини з обшуками. Коли тиск став нестерпним, родина прийняла рішення виїжджати.
Історію її евакуації розповіли на сторінці благодійної організації Save Ukraine у фейсбуці.
Читайте також: Дівчина з окупованого Бердянська керує дронами на передовій - фото
В окупованому Мелітополі Тетяна та її чоловік Михайло виживали з двома дітьми тільки завдяки допомозі старших синів, які виїхали з міста у 2022, і регулярно надсилали кошти на картку матері. Знайома сім'ї обмінювала гривні на рублі й таким чином родина купувала харчі та ліки.
Згодом окупанти почали погрожувати Тетяні й Михайлу позбавленням батьківських прав і депортацією їхніх дітей у рф, якщо вони не віддадуть Софію й Артема в російську школу.
У тій школі, за словами свідків, не було професійних вчителів, діти майже не відвідували заняття, натомість їх водили на екскурсії в музей історії Росії та відправляли у санаторії (чим ці “відпочинки” закінчуються ми з вами знаємо).
Вишенькою на торті у цьому закладі був директор, який до 24 лютого працював охоронець дитсадка.
У страху Корнієвські ховали від окупантів все, що було пов'язане з Україною. Особливо свої телефони, адже 15-річна Софія й Артем продовжували навчатись в українській школі.
“Рідний жовто-блакитний прапор ми закатали в банку і закопали в підвалі”, - згадують Корнієвські.
Діти настільки боялись депортації в росію, що врешті припинили виходити на вулицю. Тоді Тетяна остаточно вирішила виїжджати.
Жінці вдалося знайти перевізника й Корнієвські відправилася в дорогу через Росію. Три години під дощем сім'я перетинала кордон пішки з Колотилівки до української Покровки:
“Ми не знали, куди їдемо, але ми добре знали, звідки ми тікаємо”, — говорила Тетяна.
Читайте також: Бердянець розповів, як йому вдалось виїхати в Польщу через росію
Уже в Україні змоклу до нитки родину стріли наші прикордонники й відвезли в Суми.
Тут рятівним колом для сім'ї стала пропозиція волонтерів Save Ukraine поїхати до центру в Києві.
“У Центрі ми прожили місяць. Саме тут ми знову навчилися сміятися, дихати на повні груди, здружилися з іншими сім'ями та працівниками центру. Важко оцінити все тепло і надану нам допомогу”, — згадує Тетяна.
Фахівці допомогли родині оформити всі потрібні документи, пройти психологічну реабілітацію, медичне обстеження та надали речі першої потреби. Але найголовнішою підтримкою для Корнієвських стала можливість оселитися в модульному будиночку на Івано-Франківщині в рамках проєкту Fort Home.
У мальовничій тихій місцевості сім'я одразу відчула спокій, якого так бракувало. Сьогодні сім'я мріє про одне — про перемогу й повернення у свою звільнену рідну домівку. Туди, де залишився схований у банці прапор України.
Раніше ми розповідали, як евакуювалась через росію інша мешканка Мелітополя. Дівчину допитували три години, ставлячи безглузді запитання, а потім посадили на 12 діб у камеру.
