Величні та смертельно небезпечні - запорізький краєзнавець розповів історію Дніпровських порогів

Наразі пороги, на жаль, затоплені дніпровськими водами

Дніпровські пороги це один з найвидатніших та найвідоміших об'єктів Запоріжжя. Це виходи гранітів, гнейсів та інших корінних порід в річище Дніпра. Пороги були затоплені водами Дніпровського водосховища після побудови Дніпрогесу. Про Дніпровські пороги написав статтю науковець із Національного заповідника "Хортиця" Олег Власов.

Читайте також: Унікальна пам'ятка Запоріжжя: цікаве про Дніпровські пороги

Порожистою частиною Дніпра умовно вважається ділянка ріки між містами Дніпром та Запоріжжям. Пороги являли собою кам’яні пасма, що цілком перетинали течію ріки. Кожен із них складався з кількох лав, розташованих одна за одною і створював різний перепад води, інколи до 5 метрів заввишки.

Кількість порогів протягом усієї історії визначали по різному. У часи Візантійської імперії згадують 7 порогів, пізніше різні автори налічували від 10 до 14 порогів. У 19 столітті  утвердився реєстр із 9 порогів, куди увійшли Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець, Вовнизький, Будиловський, Лишній та Вільний пороги.

Окрім порогів, існувало до 60 забор - кам’яних пасом, які перетинали річище Дніпра частково. Різні автори налічують від 70 до 90 островів. Окрім десятків скель, свої назви мали кілька печер або по-місцевому "скоти". Всередині вони були холодними, вогкими і дуже тісними. Зі скотами було пов’язано безліч давніх легенд.

Проводити судна та плоти через пороги було небезпечно, тому цим займались професійні лоцмани – самоврядна спільнота, яка наприкінці 18 – на поч. 20 ст. була зосереджена у селі Лоцманська Кам’янка. Для цього було два шляхи - уздовж правого берега (козацьким ходом) або ж уздовж лівого (канальним ходом). При сплаві лоцмани орієнтувалися на "примітні камені", аби обережно пройти повз пороги. Всього їх було до 140, кожен з яких мав назву.

У 1931-34 було утворено Дніпровське водосховище, внаслідок чого пороги були повністю затоплені й ріка перетворилася на наскрізний водний шлях. Дніпровські пороги після цього можна було побачити тричі - у серпні 1941 року, коли греблю Дніпрогесу підірвали радянські війська, та восени 1943, коли ту саму греблю підірвали вже німецькі війська. Пороги залишалися відкритими до 1947 року, поки Дніпрогес остаточно не відновили.


Після підриву Каховської ГЕС, вода у Запоріжжі суттєво відійшла та частина Дніпровських порогів знову відкрилась.

Раніше ми також повідомляли, що науковець Олег Власов розповів про помилки у найменуванні місць на Хортиці.