Визволяв "фабрику смерті" - один з запоріжців брав участь у звільнені Аушвіц-Біркенау

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Цього дня в 1945 році воїни 1-го Українського фронту звільнили в’язнів одного з найбільших нацистських таборів смерті Аушвіц (Освенцим (Аушвіц-Біркенау). До речі, першим із воїнів-визволителів до цієї фабрики смерті увірвався запоріжець Анатолій Шапіро. Про це розповів на свої сторінці у фейсбуці запорізький гід та краєзнавець Роман Акбаш.

Читайте також: Від фашистів до рашистів: як бомбили Запоріжжя під час Другої світової війни – розсекречені документи

Доповнимо даними з Вікіпедії: у найбільший табір Аушвіц-Біркенау батальйон майора Анатолія Шапіро увірвався 27 січня 1945 року. Тут воїни побачили ціле «місто» з сотень довгих бараків і двоповерхових блоків, гори пакунків з волоссям, безліч трупів, живих в'язнів-скелетів, що ледве рухалися, руїни 4 підірваних крематоріїв і газових камер, гори попелу. В таборах стояв трупний сморід.

У нашому місті, в 1934 році, Анатолій Павлович закінчив інститут. Наприкінці 1930-х був завучем технікуму при заводі “Дніпроспецсталь”. 1939-го Шапіро став депутатом міськради й відразу очолив Міськплан – плановий відділ міськвиконкому. З цієї посади, попри бронь, у 1941 році пішов на фронт.

Повернувшись із війни, визволитель Освенцима, ще деякий час жив і працював у Запоріжжі, відновлював Дніпрогес. З 1992 року Анатолій Павлович жив у США, де й помер 2005-го року. У 2006 році Шапіро посмертно було присвоєно звання Героя України.

2008 року на честь Анатолія Шапіро була відкрита меморіальна дошка на будівлі тодішнього міського УВС (на розі Леонова (зараз – Парковий бульвар) та проспекту). Тут колись розташовувався міськрада та міськвиконком, у яких працював Анатолій Павлович.

Також ми розповідали, як відомий запоріжець дивом вижив серед голоду й бомбардувань. У нашому розпорядженні є виняткові свідчення з життя Василя Швеця - буквально від його появи на світ.