Як виглядають розбомблені 80 років тому запорізькі будинки – фото історичні й сучасні

У Запоріжжя ювілей – 14 жовтня 1943 року місто звільнили від німецьких фашистів

Майже вісім десятиліть після Другої світової війни подальше існування Запоріжжя бачилося тільки мирним. Воєнна розруха стала жахіттям історії.

Так було до 24 лютого 2022 року. З цього дня реальність вражає сильніше від разючих фотографій минулого.

І все ж згадаємо – цього дня 80 років тому Запоріжжя лежало в руїнах, безлюдне, без транспорту, без зв’язку… Бомбардування й обстріли тривали ще понад три місяці після вигнання з міста німецьких загарбників.

Читайте також: У Запоріжжі влада пообіцяла реконструювати площу після війни: як вона може виглядати

Фото нижче наочно демонструють, через що пройшло Запоріжжя під час фашистської навали. А поруч – світлини тих самих місць перед навалою рашистською.

Зруйнований Запорізький педінститут. 1944 рік.

Колишній педінститут, а нині Запорізький національний університет.

Будівля, в якій до Другої світової війни працював обласний театр (на початку ХХ століття це було відділення Азово-Донського банку). 1944 рік.

Зараз на цьому місці стоїть театр імені Магара.

Зруйнована будівля електростанції. 1947 рік.

Тепер тут знаходиться відділення міських електромереж.

Читайте також: Новий рік у своїй квартирі: мешканцям запорізького історичного будинку розповіли, коли вони повернуться до власного дому

Зруйнована будівля інституту сільськогосподарського машинобудування. 1944 рік.

Згодом цей заклад став автомеханічним інститутом, потім знову сільгоспмашинобудування, ще пізніше машинобудівним і, нарешті, Запорізькою політехнікою.

Лівий корпус інституту сільгоспмашинобудування. 1953 рік.

Національний університет «Запорізька політехніка» у наш час.

Усе, що лишилося від будівлі НКВС. 1944 рік. Руїна вражає. Втім, контору висадили в повітря самі енкаведисти, коли 18 серпня 1941 року німці підійшли до Запоріжжя.

Вважається, що пам'ятник жертвам політичних репресій 1930-1950-х років стоїть на місці будівлі НКВС. Якщо тієї будівлі, що на фото вище, то виходить нестиковка — зловісна контора була на вулиці Фортечній (колишній Грязнова), а пам'ятник поставили на Олександрівській (колишній Дзержинського).

Читайте також: У Запоріжжі шукають волонтерів для виготовлення маскувальних сіток: як долучитися

Усе, що лишилося від станції Запоріжжя-1. 1944 рік.

Сучасний вокзал Запоріжжя-1 (відкритий у 1954 році, хоча на фасаді красується «1953» – будівництво затягнулося).

Запорізький радіовузол, зруйнований під час війни. 1944 рік.

Той самий будинок у наш час. 84 роки тому саме звідси вперше полетіли в радіоетер слова «Говорить Запоріжжя!». А в 1906-1920 роках тут містилася пожежна команда. Зараз будівля належить Укртелекому.

Так виглядав довоєнний Інтурист після вигнання фашистів. 1944 рік. Існує легенда, що готель не стали відновлювати через те, що тут влаштували банкет з нагоди візиту до Запоріжжя Гітлера.

На місці колишнього Інтуристу 1956 року збудували готель «Театральний» (хоча на сайті готелю вказано, що «відновили»).

Читайте також: Росіяни обстріляли музей-садибу родини Махно у Гуляйполі - фото

Повоєнний профілакторій «Запоріжсталі» на Хортиці в руїнах. 1953 рік.

У наш час профілакторій такий.

Корпус Запорізького педінституту, зруйнований окупантами. 1944 рік.

Схоже, той самий корпус. Зараз належить Запорізькій політехніці.

Запорізька лікарня № 1 зяє вибитими вікнами. У куточку одного з них (на третьому поверсі), здається, крізь провалений дах навіть видніється небо. 1944 рік.

Нині тут розташована обласна дитяча лікарня.

Відродили тоді, відновлюємо і зараз. І через 80 років у вільній Україні хтось так само порівняє сьогоднішні наші руїни зі щасливим Запоріжжям майбуття.

Фото: Олександр Прилепа, Дмитро Шилін, Юрій Виноградов, архів запоріжця Олександра Титова, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного

За надані архівні знімки висловлюємо подяку Олексію Толмачову