У ході будівництва комунізму воскрес автомобіль
У 1963 році газета «Індустріальне Запоріжжя» на першій шпальті помістила крихітну замітку.
Усього-на-всього 20 рядочків.
«По заводу мчиться автомашина, навантажена металобрухтом. Вона виблискує свіжою фарбою. В автотранспортній конторі №6 машина була списана як така, що відслужила свій строк. В електроцеху заводу «Дніпроспецсталь» вирішили продовжити їй життя.
За діло взялись цехові умільці електрослюсар Володимир Комиса і електромонтажник Михайло Чуксін. Перебравши машину буквально по кісточках, вони виготовили ті частини і деталі, яких не вистачало, замінили всю електропроводку. І ось воскреслий з мертвих ЗІС знову став до ладу».
Звичайнісінька радянська замітка про людей праці.
Звичайнісінька, якщо не знати, що 14 квітня 1963 року – а саме цього дня вийшла публікація – православні відзначали Великдень. Тепер зрозуміло, що останні три рядки з двадцяти про «воскреслий з мертвих ЗІС» – явне єхидство на адресу віруючих.
Втім, це кепкування виглядає невинною усмішкою на фоні статті «Справжнє і брехливе», опублікованій у попередньому номері «Індустріального Запоріжжя».
У цій статті за день до Великодня газета завдала справжнього ідеологічного удару по «пережитках минулого». Суть удару зводилася до надрукованого там-таки шедевра «народної мудрості»: «Наш рай на землі — у радянській, братерській сім'ї».
Детально про ту публікацію й особливості Великодня у хрущовські часи ми розповіли тут. А тодішнє становище церкви можна назвати видавлюванням її з життя людей, яких перетворили на «будівників комунізму». У тій-таки антирелігійній статті «Справжнє і брехливе» згадується книга Олексія Якушевича «Роздуми про віру» (точніше, «Раздумье о вере»).
Олексій Якушевич – колишній настоятель Успенської церкви у Запоріжжі (на Зеленому Яру). 1941 року він, тоді ще 21-річний боєць Червоної Армії, потрапив у полон у Запорізькій області. Зміг утекти, йому дав притулок батюшка у Малій Токмачці. Під впливом покровителя Якушевич теж став священником, але 1958 року через газету «Запорізька правда» оголосив про розрив з церквою. А через три роки в Москві вийшла його книга «Раздумье о вере», де колишній батюшка виніс сміття з хати.
У своєму зреченні від церкви Олексій Якушевич не був одиноким — така тенденція серед священників тоді спостерігалася.
Була за радянської влади ще одна тенденція — збудувати щось до свята чи до дати. Причому збудувати ударними темпами. І в 1971 році через ударні темпи стався в безбожному радянському Запоріжжі маленький курйоз: підземний перехід «на Анголенка» будували до свята 1 травня, але перестаралися та побудували до Великодня (він тоді припав на 18 квітня).
І наостанок - цікавий фактик. Поряд із заміткою про «воскресший» ЗІС у «великодньому» номері «Індустріальне Запоріжжя» 14 квітня 1963 року помістило фотографію десятикласника з Токмака Льоні Єрка.
Хлопчина далеко пішов і через 35 років став мером рідного міста. Про його долю ми теж розповіли – ось тут.
Фото: архів редакції, twirpx.com, illustrators
Читайте також: Мешканцям нескореного міста Запорізької області привезли смаколики до Великодня - відео
