Новий театр показав прем'єру Барабани вночі за мотивами однойменної п'єси Бертольда Брехта - новини Запоріжжя

Запорізький Новий театр показав прем'єру трагікомічного кабаре «Барабани вночі»

Перший під час повномасштабної війни показ приватного Нового театру відбувся з аншлагом. Театр давав прем'єру трагікомічного кабаре «Барабани вночі» за мотивами однойменної п'єси Бертольда Брехта. На виставі, яка проходила у Палаці культури "Орбіта", побувала журналістка ZPRZ.CITY.

Читайте також: Відомий український актор презентував художній фільм, який таємно знімав у Запоріжжі

Директор і актор Нового театру, режисер-постановник вистави Владислав Лебедєв традиційно відкривав показ, подзвонивши у дзвіночок - і це якось повернуло постійних глядачів у довоєнні часи, хоч ненадовго. Та поспілкувався з глядачами:

"Ця прем'єра мала відбутись 25 лютого 2022 року (до 10-річчя Нового театру. - Ред.). Ми були готові. Але 24 лютого почалась повномасштабна війна... Майже рік наш театр не працював. Наші актриси виїхали за кордон. А три-чотири місяці тому я прийшов до думки, що пора повертатись до театру. Можна сказати, що Новий театр відроджуються із попелу.

Поки ми репетирували цю прем'єру, всі актори працювали, як волонтери. Вдень вони працювали в банках, заводах, фабриках. А після роботи приходили на репетиції, репетирували до пізнього вечора, а потім на таксі їхали додому. Тому це для мене - наш культурний фронт.

Що мене зігріває, то це глядачі. Я всім вам дуже вдячний. Також хочу подякувати нашим воїнам, завдяки яким ми з вами можемо тут знаходитись і дивитись виставу".

Також Владислав Лебедєв подякував волонтерам і поліцейським, які були присутні в залі.

Вистава, яку готували до повномасштабної війни, зараз прозвучала навіть актуальніше, ніж її показали б тоді. П'єса «Барабани в ночі» написана у 1919 році, відразу після закінчення Першої Світової війни. Час дії – січневе повстання спартакістів (німецька марксистська організація, куди входили Роза Люксембург та Карл Лібкнехт). Тож, написи про війну у спектаклі стосуються подій того часу.

Андреас пішов на Першу світову війну і зник безвісти. Через чотири роки його наречена Ганна, хоча й любить його, але приймає пропозицію партнера своїх батьків, фабриканта Мурка. На Ганну дуже тиснуть батьки, а ще вона чекає дитину від Мурка. І як раз, коли гучно відмічають заручини, раптом повертається Андреас. Ганна любить його, але вважає, що не може повернутись до Андреаса.

Любовна історія розгортається на тлі революції, що спалахнула в країні. З одного боку, «господарі життя», які нажилися на війні, а з іншого – солдат, що повернувся з фронту, викинутий цією війною на узбіччя життя...

У Владислава Лебедєва фінал буде трохи не такий, як у Бертольда Брехта. Запорізький режисер втілює ідею, що любов рятує.

У порівнянні з версією 2022 року, яку не встигли показати, у Новому театрі зібрали виставу заново, переклали текст українською мовою, дещо в ній змінили, додали відеоряд та інші театральні фішки.

Владислав Лебедєв розповів, що, зараз у театрі - практично новий склад акторів. І для більшості з них - це дебют на великій сцені. Здебільшого це дорослі студійці, які займалися у театральній студії при Новому театрі та актори-студенти Запорізького національного університету.

Так, Андреаса грає Олег Кузнєцов, який є фотографом і кур'єром. Мурка - підприємець Роман Савченко. Ганну - студентка ЗНУ Олександра Перепьолкіна. Її батьків - начальник відділу одного з банків Аріна Бірюкова та директор запорізького видавництва "Дике Поле" Олександр Лазутін.

Аріна Бірюкова, Олег Кузнєцов і Роман Савченко - випускники театральної студії Нового театру (і не єдині у виставі). А от Олександр Лазутін, відома людина у Запоріжжі, у студії не займався.

"Я запросив Олександра Лазутіна, як типаж для ролі фабриканта, він погодився одразу. У Олександра Лазутіна є один величезний плюс - він розуміє, про що говорить, усвідомлено і творчо працює. Олександр близький до театру, він філолог, деякий час працював завлітом у ТЮГу", - розповідає ZPRZ.CITY Владислав Лебедєв.

До речі, Олександр Лазутін сам вибрав собі пісню, під яку виразно виходить наприкінці своєї першої сцени.

"Я пропонував йому "Ах, мій любий Августин", а Олександр вибрав оригінал пісні "Все вище, і вище, і вище" - це німецька композиція, яку Радянський Союз вкрав у німців", - згадує Владислав Лебедєв.

Сам Владислав на сцені не грає - у цій виставі він присутній, як режисер, якого можна побачити у відео на великому екрані.

Читайте також: У Запоріжжі відкрили виставку, яку не можна пропустити - фото

...Завершується дійство яскравим зонгом - сучасним варіантом актуальної поезії під мелодію: музика німецької групи "Рамштайн", вірш Сергія Жадана та приспів Владислава Лебедєва.