Будь-який бізнес зазнав складнощів під час війни
Попри війну запоріжці продовжують створювати та розвивати свій бізнес. В ексклюзивному інтерв’ю zprz.city розповідаємо про сімейну сироварню Polton, яка попри виклики сьогодення успішно розвивається.
Читайте також: "Бджоли - це любов" - як запоріжець розвиває власну пасіку під час війни (фото)
Наші журналісти поспілкувались із співзасновницею сімейної сироварні Аліною, яка розповіла, що сироварню заснували ще у 2015 році.
- Чому обрали саме роботу з сироварнею?
- У 2015 році батько мого чоловіка, Павло, заснував сироварню. Йому хотілось робити щось руками і щоб це приносило користь людям. Тоді він спробував зварити перший сир. Звісно, що продукт був «далекий від ідеалу» за смаком і за консистенцією. Проте це запалило жагу до вивчення цього чарівного процесу і так все закрутилося. Павло хотів зробити натуральний продукт доступним.
Майже одразу до бізнеса Павла доєднався його син, мій чоловік, Павло молодший. А я вже увійшла в сімейний бізнес, коли ми з Павлом одружились – три роки тому. Я дуже щаслива від цього, адже не уявляю свого життя без сироварні.
- Як діяли після початку повномасштабного вторгнення?
- Ми були в шоці, але молоко ніхто не відміняв і ми їздили за ним на ферму, бо корів з розетки не вимкнеш. Варили свіжий сир панір (по типу адигейського) і відвозили все на блокпости та в лікарні. Одночасно з цим частину молока продавали прямісінько із бідонів у запорізьких дворах, на Бабурці.
Потім, 14 березня, вперше з моменту російського вторгнення, з’явились в інстаграмі на нашій сторінці і отримали шалений відгук від людей, що вони нас дуже чекали.
- Розкажіть, що найважливіше у роботі сироварні?
- Якщо коротко, то це люди, молоко та дисципліна. Ми робимо виключно ремісничий сир. Тобто, кожен процес потребує саме ручної роботи, наприклад, вимішування молока і сирного зерна від 2-х до 4-х годин лірою (сирний інструмент). Потім формування сирних голівок у форми і догляд за ними в сирному сховищі. За кожним видом сиру догляд (афінаж) індивідуальний і потребує багато часу. Наша команда – це потужна сила, як одна родина.
Молоко це наша сировина і для нас принципова його якість. Тому співпрацюємо із фермою у Дніпропетровській області, де молоко екстра сорту, а догляд та харчування корівок на високому рівні.
Читайте також: "Обожнюю свою роботу" - запоріжанка відкрила ательє, де шиє вишиванки та ремонтує одяг
- А в чому полягає складність вашої роботи?
- Складність в тому, що молоко – це складна і чутлива в роботі сировина. У Запорізькій області дуже мало ферм, які мають молоко екстра сорту і належні умови для корів. Коли почалась війна ми не могли просто відмовитись від молока, бо маємо домовленість із фермою. Вони так само залежать від нас, як і ми від них. Якщо б ми не брали молоко - вони б просто його виливали. А корівок із розетки не вимкнеш і на паузу ферму не поставиш. Тому складність в сировині.
- Яку саме продукцію ви виготовляєте?
- Загалом, ми впевнено рухались до своєї мети - робити якісний, ремісничий, натуральний продукт доступним. Розвивали різні сирні лінійки і в асортименті в якийсь момент було біля 22 сирів. Поки що ми виготовляємо лише сири, напівтверді, витримані та свіжі. Замовити їх можна на наших сторінках у соцмережах.
- Як вплинула війна на реалізацію вашого бізнесу?
- З початку повномасштабної війни ми отримали неабиякий фідбек від наших покупців. Почало приходити багато нових людей, які хотіли підтримати нас, і врешті решт залишились, бо продукт дійсно вартий уваги, смачний і натуральний.
- Як справи із сироварнею зараз?
- Загалом у нас все нормально, якщо можна так сказати у реаліях сьогодення. Важко в «кадрових» питаннях, в питанні електроенергії, бо генератора, що придбали в минулому році не вистачає. Проте, ми на скільки це можливо продовжуємо стабільно працювати, вигадуємо нові сири і робимо вже сири на дозрівання на новий рік.
Кожен день отримуємо дуже круті відгуки від людей, які цінують нашу роботу, нас, як команду, і наш продукт. Це реально те, що рухає вперед. Ми бачимо, що робимо справу, яка приносить користь і радість багатьом.
- Що можете порадити запоріжцям, які бояться ризикувати та відкладають на потім відкриття своєї справи?
- Це дійсно ризик, є багато перешкод. Раджу запастися неабияким терпінням та вірою в свою справу. І обов’язково підтримувати захисників.
- Які у вас плани на найближче майбутнє?
- Зараз важко будувати плани, проте ми дуже хочемо запустити нові несподівані види сирів. Це потребує купівлі нового обладнання і розширення нашої команди, тому це непростий і нешвидкий процес, але ми вже на пів шляху!
Фото з архіву співзасновниці сімейної сироварні Аліни
Раніше ми писали, що мешканка Запоріжжя запустила виробництво крафтових смаколиків під час війни.
