Одеські враження - журналістка zprz.city побувала в освітній поїздці до "перлини у моря"
Красиві старовинні будинки; багато людей, що гуляють Приморським бульваром; Чорне море; пляж Ланжерон - Одеса прекрасна в останні теплі дні осені. Зануритись у життя Одеси, зокрема, культурне, та частково Миколаєва, журналістці zprz.city вдалося завдяки навчальній поїздці, організованій виданням про мистецтво та культуру post impreza (Івано-Франківськ).
Читайте також: Сергій Жадан вперше під час повномасштабної війни побував у Запоріжжі - ексклюзивне інтерв'ю
На що ще одразу звертаєш увагу, приїжджаючи із Запоріжжя - повітряних тривог в Одесі значно менше. Як кажуть місцеві, їх може не бути й декілька днів. До речі, під час тривог не працюють McDonald's та KFC, інші кафе та ресторани відкриті.
При мені було одна-дві тривоги в день. Втім, на жаль, обстріли теж бувають.
Тож, війна залишила свій слід на житті Одеси. Тільки на Ланжероні й дозволено підійти до моря. В інших містах прохід заборонений, як і фотографування – заради безпеки. Після підриву росіянами Каховської ГЕС чого тільки не приносило море в Одесу, тут можуть бути міни.
Взагалі, нещодавно і Приморський бульвар був закритий для прогулянок, як мені повідомили поліцейські, що чергували біля знаменитих Потьомкінських сходів. Сходи й досі закриті, а внизу - зруйновані Морський вокзал та готель на його території, це наслідки обстрілу російськими військовими 25 вересня. Пам'ятник Дюку перед Потьомкінськими сходами схований мішками з піском, для захисту.
"Коли той поц нарешті подохне, у нас будуть святкові знижки -70%", - по одеські повідомляють на об'яві у вікні одного з магазинів у центрі міста. Й всі, звісно, розуміють, про кого йдеться.
А ще по всій Одесі можна побачити котиків, намальованих на будинках і спорудах, позитивних і патріотичних, з життєствреджувальними написами. Такі ж викликали суперечки у Запоріжжі. В Одесі їх, на мій погляд, більше. Цей й не дивно, бо це їх батьківщина. Котиків придумав у 2017 році одеський художник Ігор Матроскін. Звісно, є на вулицях Одесі й справжні милі котики.
Можна побачити будинок, у якому зовні чотири поверхи, а зі двору - сім, красивезний старовинний Пасаж і не менш гарний оперний театр, побувати на екскурсії центром міста на електромобілі... Та дуже бажано завітати в художній музей, якщо він буде відкритий.
Встигли побувати у знаменитому музеї до його обстрілу
Як наголосили організатори навчальної поїздки для журналістів, що пишуть про культуру (був конкурсний відбір), її мета - сфокусуватися на локальному та унікальному контексті південного регіону і почати дослідження з Одеської та Миколаївської областей. Були зустрічі з місцевими авторами, знайомство з культурними інституціями та процесом адаптації їхньої діяльності в умовах війни.
Найбільш вражаючим для мене стало відвідування Одеського національного художнього музею, який в останні роки став дуже відомим і популярним. Ми побували там за пару днів до обстрілу музею.
Під час екскурсії завідувач наукового відділу Одеського національного художнього музею Кирило Ліпатов розповів, що за п'ять років заклад дуже змінився. Ще у 2010-х роках він був провінційним консервативним музеєм з великою колекцією.
У чому ж секрет успіху музею? Спочатку команда волонтерів почала змінювати музейний простір, ставлення музею до глядачів, до художників. Але інтенсивно художній музей почав змінюватись з 2018 року, коли його директором став відомий художник Олександр Ройтбурд. Зокрема музей став більш дружнім для глядачів.
"Я пам'ятаю класичні музейні повстяні шкари, у музеї не можна розмовляти, у музеї немає сучасного мистецтва. Впевнений, ви всі бачили такі застарілі музеї в районах і десь в обласних центрах", - каже Кирило Ліпатов.
У музеї переважало російське та радянське мистецтво, українського ж було мало. І Олександр Ройтбурд почав змінювати співвідношення українського та російського за допомогою великих виставкових проєктів, пошуку ресурсів. Виникла ідея об'єднати довкола музею меценатів – так виник Клуб Маразлі. Це громадська організація, яка підтримує Одеський художній музей коштом членських внесків.
Постійна експозиція Одеського художнього музею існувала з 1968 року, тож її почали міняти. І стало зрозуміло, що у колекції музею є прогалини, які треба заповнювати. Тут почали активно колекціонувати мистецтво ХХ-ХХІ століть.
Як розповів Кирило Ліпатов, Олександр Ройтбурд рік був депутатом Одеської обласної ради і свій депутатський фонд, а це майже 2,5 млн грн на рік, зумів перевести на бюджетну програму. Й у 2021 році в музеї зробили велику закупівлю творів мистецтва. (Попереднього разу закупівля за бюджетні кошти була 1989 року).
Музей отримав статус національного після смерті Олександра Ройтбурда, у 2021 році.
До речі, укриття у музеї незвичайне – старовинні підвали з гарним підземним гротом. Будівля музею – це палац Наришкіних (Потоцьких).
Під час повномасштабної війни у музеї показують виключно тимчасові виставки, надані художниками та колекціонерами (зауважимо, що така ж ситуація й у Запорізькому обласному художньому музеї).
Колекцію ж Одеського художнього музею в основному евакуювали. Зокрема, в залах залишилося кілька картин, які побоялися перевозити через велику площу полотна та стару олійну фарбу.
6 листопада Одеському національному художньому музею виповнилося 124 роки. А напередодні ввечері поряд із музеєм вдарила російська ракета, пошкодивши будівлю та експозиції. Музей входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Співробітники Одеського художнього музею ліквідують наслідки обстрілу і поки заклад закритий для відвідування.
Також була зустріч з молодою поеткою Катериною Харченко з літературного угрупування "Оголені поети" (оголені - тому що відверті, з відкритою душею), учасники якої пишуть вірші українською мовою.
А під час екскурсії містом, на якій дізнались багато цікавого, побували й в офісі турагенції "Тудой-сюдой", який перетворився на волонтерський центр та своєрідний музей нинішньої війни.
Миколаїв
Миколаїв - невеликий обласний центр, який зустрічає затишним центром зі старовинними невисокими будинками.
В одному з таких будинків розташована творча платформа MY ART, що займається створенням і підтримкою культурних проєктів у Миколаєві. Вона виникла, як реакція на відсутність культурного життя та різноманіття у місті та працює коштом грантів.
Колишній річпорт у Миколаєві перетворили в крутий артпростір "8 причал". Зараз тут показують виставку «Візуальна історія Миколаєва» Школи фотографії MYPH, про вплив війни на місто.
Миколаївська Школа концептуальної та арт фотографії Сергія Мельниченка MYPH відома на всю Україну. До речі, у травні-червні виставка MYPH проходила у Запоріжжі.
...У Миколаєві звертаєш увагу, що тут досить багато людей з великою кількістю баклажок. Після одного з обстрілів у місті немає питної води, з кранів тече технічна. Воду люди отримують у точках безкоштовної видачі.
Читайте також: Арсен Мірзоян поділився світлинами зі звільненого рік тому Херсона - фото
P. S. Якщо ви надихнулись на поїздку в Одесу, то є автобуси та потяги з Дніпра. А от із Запоріжжя прямого транспорту зараз немає. Під час повітряної тривоги залізничний вокзал "Запоріжжя-1" закривають і квитки не продають.
Ми писали, що актори та перформери розкажуть про життя на півдні України у незвичайний спосіб – особисті історії.
Фото автора
