Заснував нащадок гетьмана - як у Запорізькій області виникло село з подвійною назвою

Як у Пологівському районі утворилося село Новогригорівка

Село Новогригорівка розташоване в Пологівському районі, на правому березі балки Грушоватої (притока балки Скотуватої, притока річки Янчур). Цікаво, що населений пункт має ще одну, неофіційну назву - Пурхівка.

Історію цього населеного пункту розповіли на сторінці "Гуляйпільські старожитності" у фейсбуці. Також цю інформацію місцеві краєзнавці додали на сторінку Вікіпедії, присвячену селу.    

Читайте також: Народний історик записав: як у запорізькому селі дуріли корови

Село було засноване як поміщицьке на початку XIX ст. На жаль, на даний час, не відомо жодного документа, який би визначав точний рік заснування села.

Відомо, що засновником населеного пункту був Григорій Синєгуб – представник великого козацького старшинського роду Синєгубів, що був одним з далеких нащадків гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка.

В Олександрівському повіті було чимало представників цього дворянського роду. Їхні земельні володіння та садиби знаходились переважно у північно-східній частині повіту. Одна з таких родових садиб була Григорівка – названа на честь першого власника та засновника.

У Олександрівському повіті Синєгуби очолювали переважно військово-кінні дільниці. В 1882  Петро Олексійович Синєгуб очолював військово-кінну дільницю Туркенівської волості, Євгеній Олексійович Синєгуб мав таку ж саму посаду у Олександрівській волості, Дмитро Михайлович Синєгуб - в Темирівській, а Костянтин Леонтієвич Синєгуб – у Великомихайлівській.

Читайте також: Російські «добровольці» колись нагрянули і в Запорізьку область – що вони тут робили

У 1850 р. село мало дві частини. Одна належала підпоручику Михайлу Григоровичу Синєгубу (1800 р.н.) (у ній мешкало 86 жителів), друга - його дружині Марії Олексіївні Синєгубовій (1811-1879) (99 жителів). Назва першої частини - Григорівка - за ім'ям батька Михайла Синегуба, другої частини - Мар'ївка - за ім'ям його дружини – Марії Олексіївни.

Власне, Григорівкою називалась західна частина села, де знаходилась садиба власників, а Мар’ївкою – центральна та східна яка була у власності Марії Олексіївни.

На 1888 р. частини села розглядались як окремі населені пункти, але вже з початку XX ст. назва фіксується як Новогригорівка по відношенню до обох частин села. Але окремо існувало «сільце» із садибою власників, а окремо саме село.

Фрагмент мапи 1860-62 рр. села Новогригорівка

Лишається питання з паралельною, неофіційною назвою Пурхівка. Місцеві легенди та окремі краєзнавці стверджують, що ця назва пішла від прізвища власниці села «пані Пурхан».

Однак, у жодних документах таке прізвище серед власників села не фіксується.

Можна припустити, що це може бути дівоче прізвище дружини останнього власника села із роду Синєгубів, або народне прізвисько самої родини Синєгубів, що вживалось селянами.

Панорама села 1950-х рр. під час проводжання рекрута до війська (фото Рудя А.Ф.)

Читайте також: Молодший брат: відомий запоріжець дивом вижив серед голоду й бомбардувань

Також, неподалік села, на балці Скотуватій на початку ХХ ст. існував однойменний хутір Новогригорівський, що належав заможній селянській родині одноосібників Краснокутських. Поряд нього існував, власне і хутір Краснокутський. Ці населені пункти тісно пов’язані з с.Новогригорівкою.

Зазначимо, що назва «Пурхівка» вживається місцевими мешканцями частіше ніж офіційна назва села. Також використовуються похідні самоназви – «пурхани», «пурхівчани».

Раніше ми розповідали, як неподалік Гуляйполя утворилося село Затишшя.