Як Ілона Логвиненко зробила вибір на користь «Запоріжсталі»
Ілона Логвиненко – операторка поста управління стану гарячої прокатки ЦГП «Запоріжсталі». За плечима жінки – 12 років досвіду роботи в одній з найвідоміших в Україні торговельних мереж.
Читайте також: Друга професія не зайва – запорізькі промисловці навчаються новій спеціальності та відпрацьовують отримані навички на практиці
«Я з дитинства бачила себе у торгівлі, тому і обрала роботу у найбільшій продуктовій мережі. Однак, більш ніж за десяток років я зрозуміла, що не готова усе життя працювати у цій сфері. В одну мить усвідомила, що хочу зростати та стверджуватися в іншому напрямку. Я захотіла повністю змінити сферу діяльності, і місцем, де це можна зробити, я обрала «Запоріжсталь», - розповідає Ілона.
Звичайно, опанувати професію було не так просто. Але можливості, які гарантує комбінат бажаючим навчатися, вразили жінку. На комбінаті Ілона пройшла комплексне навчання з напрацюванням практичних навичок у цеху під керівництвом досвідченого наставника, який усіляко підтримував майбутню виробничницю. Сьогодні Ілона вже працює самостійно. Каже, робота дуже цікава, а колектив і наставник доброзичливі та розуміючі.
«Коли я вперше прийшла на «Запоріжсталь», мене дуже вразили масштаби та важливість цієї роботи для країни, особливо під час війни. Повномасштабне вторгнення рф показало, що вистояти та підтримувати колектив може далеко не кожне підприємство. На моєму попередньому місці роботи поступово «обнулилися» соціальні гарантії, скорочувалися години роботи і відповідно заробітна плата. Тобто отримувати ті гроші, які були обіцяні, я вже не могла, бо скорочували час роботи в односторонньому порядку. Фінансова стабільність – важлива складова благополуччя, тож ця ситуація була вирішальною у прийнятті рішення про зміну місця роботи.
Робота у подібних компаніях – зовсім не те, що обіцяють на першій співбесіді. Я часто чую від інших, що працювати у рітейлі (сфера мережевої торгівлі товарами оптом та у роздріб-ред.) – це гарні гроші за просту легку роботу з прозорими сталими умовами, але це зовсім не так. Легких грошей не буває ніде, а особливо там, де працювала я. Робота продавцем у маркетах дуже складна як фізично, так і морально: ти цілий день на ногах, якщо не спілкуєшся з покупцями – то пересуваєш важкі пакунки, розкладаєш товар. Крім того, я несла матеріальну відповідальність. Усюди є свої нюанси, але тут у рітейлі – їх забагато», - зазначає Ілона.
Читайте також: Один з основних підрозділів металургійного гіганту Запоріжжя відзначив ювілей
Серед десятків оголошень у пошуках роботи погляд жінки зупинився на пропозиції щодо роботи на комбінаті.
«Я прийшла сюди без досвіду у металургії та профільної освіти, але з бажанням опанувати професію. На базі підприємства отримала всі необхідні знання, пройшла навчання, перший час поруч зі мною у цеху завжди був наставник. І сьогодні я вже працюю одна. Робота потребує уваги і зосередженості, але дуже цікава. І хоча я працюю тут зовсім недавно, але бачу низку переваг для себе, у порівнянні з тим, що я мала на попередній роботі. Колектив дуже привітний, зарплата стабільна і є передбачені доплати за надзусилля, дотримання норм охорони праці, наставництво, є можливість отримати ще одну спеціальність і зростати професійно та підвищувати дохід. Під час воєнного стану це особливо важливі перспективи – та й після перемоги також», - додає Ілона.
Також ми розповідали історію Наталії Шейгус, яка вже майже 20 років працює на металургійному комбінаті. Починала свій трудовий шлях у фінансовій дирекції. Але згодом, у 2013 році, почала працювати на виробництві – у киснево-компресорному цеху жінка опанувала професію машиніста компресорних установок.
