Митарства зі збереженням історичної пам'яті старі як світ

Зі знищенням Каховського водосховища винирнув клопіт із захистом артефактів, що роками лежали на дні, а тепер опинилися під ногами. Копачі-грабіжники кинулися шукати скарби. 

Нічого нового. У нас чорні археологи навіть екскаваторами розпанахували кургани – таке дикунство діялося зокрема в Мелітопольському районі 10-12 років тому.

"Черговий результат безкарності, коли владі немає діла до історії та культури,"- проскрипить невгомонний буркотун, що ностальгує за совковим порядком.

Гаразд, подивимось на той радянський порядок – та ще й за часів «сильної руки».

Читайте також: Не лише Каховська: скільки ще катастроф для Запорізької області готувала радянська влада

14 жовтня 1948 року Сталін підписав постанову Ради Міністрів СРСР «Про заходи до поліпшення охорони пам’ятників культури». Через два з половиною місяці в УРСР приймають аналогічну постанову. А 23 листопада 1949 року в газеті «Большевик Запорожья» виходить публікація «Больше внимания охране памятников культуры».

Газета «Большевик Запорожья», 23 листопада 1949 року

У цій публікації описано, як же «поліпшено» оберігали історичні скарби в унікальному місці Запорізької області – на теренах колишньої столиці Степової Скіфії. Йдеться про давнє городище на території сучасної Кам'янки-Дніпровської. Частина городища була затоплена Каховським водосховищем. Втім, на момент виходу публікації в «Большевике Запорожья» про це штучне море ніхто ще й не чув. Знайомимо вас з газетним дописом 1949 року повністю.

***

«Кам'янсько-Дніпровський район багатий на давні пам'ятки культури. Тут розташоване Скіфське городище, обнесене земляним валом, яке відноситься до другого століття до нашої ери. На території землекористування колгоспів є багато курганів, серед яких у колгоспі «Зоря» Знам'янської сільради знаменитий царський курган Солоха.

Славнозвісний золотий гребінь з кургану Солоха. Знайдений у 1913 році, нині він знаходиться в Ермітажі в санкт-петербурзі

У колгоспі імені Молотова Благовіщенської сільради знаходяться фігури, виготовлені з каменю, відомі під назвою «кам'яні баби» – пам'ятки половецької культури 12 століття.

Ці пам'ятки є народним надбанням і мають зберігатися для вивчення історії минулих століть.

Однак у Кам'янсько-Дніпровському районі не дбають про їх охорону. Площа, зайнята Скіфським городищем, являє собою рухливі піски, так звані «кучугури», які, переміщуючись з місця на місце, під впливом вітрів і дощів, оголюють «культурний шар» городища і предмети скіфської та давньогрецької культури, що містяться в ньому.

У 1899 і 1900 роках учитель з Кам'янки Дем'ян Сердюков проводив розкопки на Скіфському городищі. Карта кучугур тоді виглядала так

Зустрічаються місця, суцільно всіяні фрагментами скіфського та грецького посуду, керамічними виробами іншого домашнього вжитку, як, наприклад, прясельце ткацького верстата; є предмети жіночої прикраси – скляні та зроблені з єгипетської пасти (непрозорого скла. – Авт.) намиста.

Пастова прикраса у вигляді бородатого чоловіка. Знайдена під час розкопок 1952 року

Дуже часто вивітрюються класичні бронзові наконечники стріл, характерні для скіфів своєю трикутною формою.

Усі ці предмети знаходяться без будь-якого нагляду; експонати не збираються, ніхто їх не охороняє.

Крім того, на кучугурах розташоване кладовище. Тут при копанні могил викидаються на поверхню ґрунту стародавні предмети городища.

Читайте також: Запоріжців запрошують на безкоштовні екскурсії - встигніть записатись

Систематично руйнується земляний вал. Тут видобувають глину для будівництв. На валу, що проходить територією колгоспу «Рада», проводилася посадка фруктових дерев. Нині тут у різних місцях зроблено проходи для доріг. Колгоспник сільгоспартілі імені Карла Маркса Ф. Волков розкопав вал до основи і збудував на цьому місці будинок. Те ж саме зробив колгоспник сільгоспартілі «Колос» М. Валахов, розширивши свою садибу за рахунок руйнування валу.

На полях колгоспів району знаходяться багато курганів. Деякі з них руйнуються. У колгоспах «Червоний Жовтень» та «Колос» два кургани розорюються для посіву сільськогосподарських культур. Колгосп імені Карла Маркса минулого року збудував на кургані птахоферму. У кургані «Солоха», який ще не вивчений, польовими бригадами колгоспу «Зоря» викопано заглиблення для стану.

Курганна група Солоха в наш час

У травні 1949 року археологічна експедиція інституту імені Марра виявила загибель цінної археологічної пам'ятки – «кам'яного коня», який був виритий з кургану тракторною бригадою на території колгоспу «Червоний під» при будівництві землянки («під» - пониження рельєфу, степова западина. Завдяки своєму поду Кам’янсько-Дніпровський район став помідорною столицею області. – Авт.). На думку начальника експедиції професора Гракова, це був древній предмет хазарської культури XV століття. Знайти хоча б окремі частини «кам'яного коня» не вдалося.

Професор Борис Граков провів багато розкопок на Кам'янському городищі. У 1954 році вийшла його ґрунтовна книга (238 сторінок) «Каменское городище на Днепре». Він вважав це місце адміністративним, торговим і ремісничим центром Степової Скіфії

У колгоспі імені Молотова Благовіщенської сільради є дві «кам'яні баби», які ніким не охороняються і ще не перевезені обласним музеєм. Ці фігури повалені, покинуті, не охороняються.

У нашій області створено спеціальні інспекції з охорони пам'яток. Однак жоден інспектор досі не показався в районі для впорядкування цієї роботи. Не виявляє турботи про охорону пам'яток культури і районний відділ культпросвітроботи».

Читайте також: У запорізькому музеї показали першу українську книгу, видану у Бахмуті - фото

А тепер повертаємось у наш час. Сайт квазі«міністерства майнових та земельних відносин» окупаційної адміністрації на Запоріжжі повідомляє, що псевдовлада знайшла «безгосподарне» майно.


У переліку «нічиїх» магазинів, житлових будинків, братських могил і навіть харчових добавок для ковбасного виробництва є й «об’єкти рухомого майна - кам’яні баби».



«Руки у скульптур сложены на животе, в руках сосуд»


Насправді це виглядає так. Частина половецьких баб біля музею в селі Осипенко

За адресами, де розміщуються скульптури, знаходяться комунальні заклади - центр культури, спорту та дозвілля у селі Дмитрівка Бердянського району і народний краєзнавчий музей у селі Осипенко того ж району.

Та зграя рашистських злодюг, очевидно, уже наклала лапу на пам’ятки давнього мистецтва, бо пригрозила «через три дні після опублікування […] поставити на облік […] як безгосподарне майно». Вони й у власників звикли добро відбирати, то що вже казати про мічене як «нічиє».

Фото: архів редакції, zounb.zp.ua, zoda.gov.ua, violity.com, facebook