Щеплення від пафосу – будівництво легендарного Дніпрогесу потопало в санітарному хаосі

Вакцинацію зривали плинність кадрів, нестача медиків і наявність антиваксів

15 березня – особливий день для Запоріжжя. Саме цього дня 1927 року стартувало будівництво, яке перевернуло міську реальність і визначило сенс Запоріжжя на кілька десятиліть наперед.

Мова про Дніпрогес – символ не лише обласного центру, а й усієї індустріалізації СРСР. Адже станції судилося започаткувати комплекс промислових гігантів у місті на Дніпрі.

На цьому дозвольте відкланятися пафосу та перейти до фактів менш відомих, а тому більш цікавих. А проілюструємо їх раритетними фотографіями.

Читайте також: Найкращі запорізькі історики розкажуть про таємниці ДніпроГЕСу - безплатна зустріч у музеї

Є в редакційному архіві фотокопія примітної публікації зі старої газети. Вийшла вона, за нашими припущеннями, у газеті «Червоне Запоріжжя» (можливо, «Пролетар Дніпробуду»). Рік – приблизно 1931-й.

Цікава публікація тим, що відкриває нам епічне будівництво Дніпрогесу з несподіваного ракурсу — у контексті загрози епідемії.

Ось повний текст цієї замітки.

«Дніпробуду цього року загрожує епідемія черевного тифу. Щоб запобігти епідемії, вживаються вкрай енергійні заходи. Створено надзвичайну комісію з боротьби з епідемією. З боку комунального відділу вживаються заходи щодо покращення санітарного стану будівництва. Пропозиції саннагляду виконуються відділом КГ [комунального господарства]. Однак загрозливим залишається становище на лівому березі, особливо на Дніпрозаводбуді.

Між мостовим переходом і лівим берегом розташоване звалище — безперечний осередок зарази. Воду на цих дільницях здебільшого п'ють не фільтровану. Каналізація є не всюди. Днями, наприклад, заселили будинок № 8 на лівому березі, а води в будинку немає, каналізація не приєднана і серед кам'яних осель знову виростають «шпаківні» - дерев'яні вбиральні.

Необхідно терміново вирішити питання щодо водопостачання і каналізації будинків, споруджених останнім часом. Звалище перенести або обов'язково його дезінфікувати. Зрозуміло, що тут хтось має допомогти відділу КГ, але поліпшити санітарний стан будівництва потрібно негайно».

Фото з журналу «Огонек» за 1928 рік. Підпис до світлини сповіщав: «За найкоротший час біля Дніпробуду виросло маленьке містечко. Тут зведено понад 1500 будинків для робітників»

Ось так – десятки тисяч робітників, що мали туманне уявлення про санітарні правила (а, крім Дніпрогесу, тоді будували й «Запоріжсталь», і феросплавний завод, і алюмінієвий комбінат…), бараки, громадське харчування. І весь цей вавилон неминуче контактував - адже греблю на удальонці не побудуєш.

Читайте також: Води у Дніпрі стало більше - як виглядає узбережжя Хортиці на початку весни (фото)

7 листопада 1927 року. Мітинг на Дніпробуді на честь 10-річчя Жовтневої революції. Полюбляла радянська влада подібні скупчення народу. Скільки їх ще буде тут згодом!

Увесь СРСР тоді став суцільною «червоною зоною» – якщо не епідемічної, то ідеологічної небезпеки. І як у таких умовах споруджували символ соціалістичного Запоріжжя й усієї індустріалізації, дізнаємося зі щомісячного бюлетеня «Хроника Днепростроя», який виходив на початку 1930-х років. Липневий номер 1931 року містив главу «Санітарно-епідемічний стан Дніпробуду». Слово «епідемія» тут чи не в кожнім абзаці: «осередок епідемії», «спалах епідемії», «небезпека епідемії», «загроза епідемії». Ще й свої антивакси з'явилися - навіть серед членів партії!

Про все це – у фрагментах з «Хроники Днепростроя» за липень 1931 року, які подаємо нижче (на будівництві тоді працювали понад 40 тисяч робітників, з них 17,8 тисяч – на спорудженні металургійних заводів).

«З 15 лютого до 1 квітня ц. р. на Будівництві зроблено до 45 тис. ревакцинацій та приблизно 1000 вакцинацій, якими було охоплено більшість населення будови. Попри те, що в безпосередній близькості до Дніпробуду (у Пологському районі) були нещодавно зафіксовані десятки випадків захворювання на натуральну віспу, на Дніпробуді жодного такого випадку не спостерігалося. […]

Проте епідемічний стан Дніпробуду незадовільний. Найбільшою загрозою з цього погляду є черевний тиф, широкий спалах епідемії якого тут завжди можливий через сприятливий ґрунт вкрай погано поставленої справи громадського харчування, водопостачання та каналізації на Будівництві».

Залишки психіатричної лікарні під назвою «Вифанія», яку збудували меноніти. Околиці Великого Лугу

Так виглядала ця лікарня. До речі, сьогодні у неї теж річниця – 15 березня 1911 року лікарня прийняла перших хворих. Однак проіснувала вона недовго – уже 1927 року більшу її частину затопили через спорудження Дніпрогесу.

Читайте також: До та після Другої світової - історії архітекторок, які розбудовували Запоріжжя

«Черевний тиф на Дніпробуді дійсно зростає рік у рік. Так, 1928 року ми мали тут 143 випадки захворювання, 1929 року - 251 випадок, 1930 року - 376 випадків. […] На кожні 10 тисяч душ населення Дніпробуду захворіло на черевний тиф 1928 року 52 особи; 1929 року — 72 особи та 1930 року - 85 осіб. […] Слід цього року очікувати спалахи епідемії на Будівництві у серпні-вересні. [Для прикладу: 2 січня 2022 року в Запорізькій області, що перебувала на той момент в жовтій карантинній зоні, на 10 тисяч населення було 10,7 активно хворих на COVID-19. Порівняйте з цифрами щодо черевного тифу на Дніпробуді]. […]

Часто посадовці адмінтехскладу, комсомольці, активні профпрацівники і навіть члени партії демонстративно відмовлялися від щеплень, подаючи цим погані приклади робітникам і, отже, сприяючи зриву кампанії».

1929 рік. Група винахідників та раціоналізаторів Дніпробуду. У нашому редакційному архіві ця історична світлина знаходиться в такому, сказати б, урізаному вигляді. Свого часу її нам передав запоріжець Петро Худяков. Цікаво, що днями таку ж світлину, але в повному форматі, ми побачии на популярному інтернет-аукціоні

Інтернет-варіант світлини містить напис: «На добрую память Н. М. Некрасову от актива ячейки изобретателей Днепростроя. 15. VI. 29». Що ж, пам'ять виявилася довгою. Обидві світлини - і редакційна, й аукціонна – наклеєні на однаковий картон

Читайте також: Каховська ГЕС зруйнована. А що було, коли підірвали Дніпрогес 82 роки тому? Свідчить очевидець

«Кампанія щеплення проти черевного тифу, розпочата з 15 квітня, постійно гальмувалася відсутністю вільних медкадрів. Лише з кінця червня, після запрошення із Запорізького медтехнікуму лікпомів [лікарських помічників (фельдшерів)], було організовано 14 медбригад, які ширше охопили щепленням робітників та службовців Будівництва.

На 1 серпня ц. р. зроблено щеплень: первинних – 35 тисяч, повторних – близько 14 тисяч та третинних понад 10 тисяч.

Кричуща різниця між кількістю первинних і третинних щеплень пояснюється здебільшого великою плинністю робсили. Відхідник [так називали селян, що приїхали на заробітки], отримавши при прийомі на роботу санобробку й обов'язкове первинне щеплення, зазвичай з перших же днів стикається з побутовими труднощами на будівництві, залишає його, ще не встигнувши отримати повторне і третинне щеплення».

1928 рік. Будівники Дніпрогесу

«Для квартирних дезінфекцій є всього одна виїзна бригада, яка має в своєму розпорядженні дві пересувні камери «Сакса» [парові дезінфекційні камери]. Одяг робітників, які прибувають на Будівництво, дезінфікується в японській камері при лазні-пропускнику 7-го селища. Спеціального ж транспорту для перевезення інфекційних хворих зовсім немає. Робітників, які отримали травми, або породіль перевозять у кареті, в якій незадовго до цього перевозився заразно-хворий. Немає також і транспорту для перевезення заразних речей із квартир-осередків епідемії до дезкамери».

Листівка початку 1930-х років. Будівництво Дніпрогесу чи, як написано на звороті листівки, «Дніпрельстан. Вигляд висмокованої копані»

«Є цілі селища (12-те та інші), досі позбавлені лазні, пральні, де не вистачає водорозбірних колонок і відсутня каналізація.

Загалом стан водопостачання і каналізації настільки незадовільний, що створює постійну загрозу виникнення епідемії. Багатотисячне населення лівого берега харчується хлорованою водою з плавучої насосної станції, а ще більше – технічною водою, оскільки хлораторів недостатньо».

Читайте також: Знахідки з минулого - у Запоріжжі знайшли гранітні блоки, яким майже 100 років (фото)

1931 рік. Скельні роботи на місці майбутнього шлюзу. У глибині виїмки екскаватор вибирає підірваний ґрунт

Квітень 1932 року. Гребля Дніпрогесу вже готова. На передньому плані – шлюзовий канал для проходу суден

«Стічні води спускаються в Дніпро без достатнього очищення, що створює сприятливі умови для спалаху епідемії. […]

Поки що на лівому березі каналізовано лише частину 6-го селища та місця громадського користування. Інші селища каналізацією ще не обладнані. Рідкі нечистоти та сміття вивозяться з них на звалища, оточені з усіх боків житлобудівлями. […]

Територія Будівництва до крайності забруднена нечистотами. […] Лазень на Будівництві недостатньо. […] Низка лазень на правому березі не носять характеру пропускників і не обладнані дезкамерами.

Але найвужчим місцем робочого побуту на Дніпробуді є пральні. Крім їх нагальної недостатності, вони працюють погано, геть не задовольняючи потреби робітників. Білизна, що здається в прання, лежить там місяцями, нерідко зникає».

1932 рік. Посвідчення активного учасника будівництва Дніпрогесу…

…і його знак

«Протягом «місячника чистоти» проведено масову санобробку робітників Об'єднаного будівництва. Через цю санобробку (миття в лазні та дезінфекція білизни й одягу) пройшло близько 37 тисяч осіб, тобто близько 3/4 робочого населення Будівництва, що значно зменшило загрозу спалаху епідемії висипного тифу. […]

Упродовж «місячника чистоти» продезінфіковано понад 200 бараків разом із обстановкою всередині».

1932 рік. Житло робітників Дніпробуду

«Пора покінчити з тенденцією виправдати санітарний хаос на будові тільки тим, що йде, мовляв, будівництво і тому не можна підходити з надто суворою міркою до санітарних недоліків. Якраз навпаки: саме тому, що тут іде будівництво, що в ньому беруть участь десятки тисяч сезонників, які найменш звикли до санітарних правил, що за умов колективного мешкання на будівництвах небезпека епідемії підвищена […] – саме тому питання санітарного стану будівництва має прикувати до себе увагу санпрацівників, господарників та широкої робочої громадськості».

10 жовтня 1932 року. Мітинг на честь пуску Дніпрогесу. На фото можна розгледіти «всесоюзного старосту» Калініна (на трибуні крайній ліворуч) та наркома важкої промисловості Орджонікідзе (на трибуні у кашкеті військового крою, дивиться у камеру). Сталін у привітанні, опублікованому в «Правді», написав, що не зміг приїхати «через неможливість відлучитися з Москви за умовами роботи»

А от нинішня кремлівська чума одного разу змогла відлучитися, аби осквернити своїм візитом наш Дніпрогес. 

Титульна ілюстрація: Дніпрогес на рекламному постері для інтуристів. 1930-ті роки

Фото: редакційний архів; архіви запоріжців Олега Яковлєва, Юрія Рильського, Дениса Мінаєва, Любові Сироти, Петра Худякова, Олега Позднякова; автора публікації; з книги запорізьких істориків «Запорізький рахунок Великій війні. 1939-1945»; з книги Руді Фрізена «Менонітська архітектура»; meshok.net

Використані матеріали zounb.zp.ua