До та після Другої світової - історії архітекторок, які розбудовували Запоріжжя

Жінки-архітекторки зробили чималий внесок у розбудову Запоріжжя, проте їхню роль довгий час применшували

До Міжнародного жіночого дня в Музеї архітектури Запоріжжя провели лекцію, на якій розповідали про видатних запорізьких жінок. Побували на ній і журналісти zprz.city.

Розділили захід на три направлення - спорт, урбаноніми, які носять назви українських жінок та архітектура. Сьогодні розповідаємо про видатних архітекторок, які займались забудовою Запоріжжя.

Читайте також: Спроби отруєння та виснажливі тренування - історії видатних спортсменок, які прославили Запоріжжя на весь світ

Про видатних архітекторок розповів Михайло Мордовськой, директор Крафтових музеїв Запоріжжя. Він зазначив, що всього лише 17% усіх світових архітекторів - це жінки. І шлях їхній у цій сфері був досить важкий.

Багатьох не сприймали серйозно і змушували багато разів перероблювати проєкти, бо вважали, що так “краще”. Щоб ввести слухачів в контекст, Михайло Мордовськой розповів про зарубіжних архітекторок.

“Дуже складна ситуація з жінками в архітектурі була у 19-20 століттях. Деякі з цих жінок вийшли заміж за архітекторів, можливо, саме це дозволило їм реалізуватись в цій сфері”, - розповідає спікер.

Ольга Яфа

Ця архітекторка проєктувала деякі цікаві будинки в Запоріжжі. Зараз багато цих будинків знаходиться в поганому стані. Хоч ззовні вони мають гарний вигляд, всередині вони досить занедбані. Колись навіть мешканка одного з таких будинків запросила до себе цілу екскурсію, щоб це показати.

Ольга Яфа народилась та навчалась у москві. Її дипломною роботою керував один з братів Весніних, які започаткували конструктивізм у радянській архітектурі. Досить часто працювала в тандемі зі своїм чоловіком-архітектором.

У 1929 році Ольга Яфа приїздить до Запоріжжя і починає забудовувати місто. Вона побудувала низку двох та триповерхових будинків та міську лікарню на проспекті Металургів. Після цього працювала ще в деяких містах України, перебралась до глибинки росії та продовжувала працювати там.

Лікарню на проспекті Металургів лише трохи перебудували з часів відкриття. З цікавинок - тут є хірургічний кабінет зі скляним дахом. Проте, хоч це і досить гарне рішення, для медиків воно взагалі не підходить, адже оперувати під природним світлом неможливо.

Також збереглися до наших днів і криті коридори, і аптека, вбудована в лікарню. Будівля досить брутальна, вкрита камінням з глибокою фактурою.

Гуртожитки також мають свої цікавинки. Щоб зробити будівлі більш контрастними, деякі з них оздобили камінням, а деякі залишили зі звичайним покриттям. У 90-х поміж цих будинків побудували ТРЦ, який заважає архітектурному ансамблю. Також у Шостому селищі було декілька дуже гарних фонтанів, які на жаль, були зруйновані під час Другої світової.

Читайте також: Чужий серед своїх: запорізький універмаг «Україна» збудували в районі контрастів

Есфірь Бельман

Це харківська архітекторка, яка приїхала до Запоріжжя на післявоєнну відбудову. Реконструювала як Шосте селище, так і будівлі на проспекті - від площі Поляка до універмагу "Україна".

Есфірь Бельман дуже часто наглядала за проєктами, аби все робилось згідно планів. За словами Михайла Мордоського, з нею було важко сперечатись, тому майже всі будинки робились чітко за планами. Серед її авторських робіт, зокрема, "дзеркальні" башти на площі Поляка, які називали “воротами у Вознесенку” та паралельні будинки на самому початку проспекту Соборного.

Також вона проєктувала будинок на проспекті Соборному, 151. Зараз там розміщується Туристичний інформаційний центр, а сама будівля перебуває в стані реконструкції. У 2022 році в неї влучила ракета російських окупантів. Завдяки оригінальним кресленням, наразі цю будівлю відновлюють.

Лідія Дмітрієвська

Займалась у Запоріжжі містобудівельними планами та виступала головним архітектором плану післявоєнної забудови Запоріжжя. Вона займалась будинками від вулиці Гагаріна до площі Поляка по проспекту Соборному, а також проєктувала будинки в Пологах, Бердянську та ще в низці міст. Її ім’я хочуть також увічнити в назві одній з вулиць міста, за вклад в розбудову міста.

Більша частина запорізьких планів зберігалася в Харкові, проте під час Другої світової війни його фактично зрівняли з землею. Тож, Лідія Дмітрієвська сама обходила кожен зруйнований чи пошкоджений будинок і вимірювала все вручну. Вона була однією з розробниць плану повоєнного відновлення Запоріжжя.

Читайте також: Що було на місці нового запорізького мосту 70 років тому – фото

Ніна Ковтун

Ця архітекторка також з Харкова, брала участь у розбудові центральної частини міста, зокрема, площі Фестивальної.

Проєктувала також Палац культури Дніпроспецсталь, хоч він і не був реалізований в первозданному вигляді, головна родзинка таки залишилась - це “труби органу”, якими оздоблена верхівка будівлі. Ніна Ковтун розбудовувала також і Набережну магістраль, проте цей проєкти також не був реалізований повністю.

Також нереалізованим залишився і проєкт парку Перемоги. На місці нинішньої вірменської церкви планували побудувати один з головних входів у парк, оглядові майданчики з видом на Дніпро. Хотіли побудувати пісочний годинник, дитячі майданчики, алею вздовж річки, проте грошей вистачило лише на один місточок на самому початку парку.

Мікрорайон Піски також проєктувала Ніна Ковтун. Майже весь план зробили яким він і був на папері. В районі досить багато вільного простору, який ще треба заповнити, зазначає Михайло Мордовськой.

“Багато архітекторів і надалі працюють над покращенням Запоріжжя. Якби всі ці плани та проєкти здійснилися, наше місто було б дуже-дуже гарним. Тому якщо ви щось плануєте - не відходьте від своїх планів, слухайте своє серце, тоді ваше життя і наше місто стане набагато краще”, - надихнув Михайло Мордовськой слухачів наприкінці лекції.

Раніше ми розповідали, що прихід весни був потрясінням для Запоріжжя 50-70 років тому. Настання весни означало для Запоріжжя гостру проблему. Частина міста перетворювалася на Венецію, а по вулиці Глісерній реально плавали човни.

Фото автора, Ігоря Лаврова та з відкритих джерел