У Запорізькому обласному художньому музеї відкрили виставку Транс-арт 2025 - абстрактне мистецтво, художник Дмитро Ціпунов

Слон у камуфляжі - у запорізькому музеї відкрили виставку, яку не можна пропустити (фото)

У Запоріжжі відкрили виставку абстрактного мистецтва "Транс-Арт 2025"

У Запорізькому обласному художньому музеї відкрили нову виставку, "Транс-Арт 2025". На презентації побували журналіст і фотограф zprz.city.

В музеї представлений абстрактний живопис Дмитра Ціпунова та ілюстрації воєнного часу з життя кота на ім'я Капець Олександра Бришути (Запоріжжя). Більша частина експозиції - це картини Дмитра Ціпунова, їх 85. Це його третя "персоналка" у художньому музеї, попередні були у 2010 і 2020 роках.

Таку виставку дійсно не можна пропустити. Ми писали, чому варто піти у художній музей на цю виставку та що таке "Транс-Арт". Якщо коротко - по-перше, абстрактне мистецтво, тим паче такого високого рівня, в Запоріжжі показують нечасто.

По-друге, Дмитро Ціпунов - один зі знакових художників Запоріжжя 1990-х років. Його творчість та діяльність - це, можна сказати, певна епоха в історії запорізького мистецтва, пов'язана, з відкриттям в кінці 1980-х - на початку 1990-х раніше забороненого сучасного мистецтва, зі становленням модернізму у місті. Зокрема, з організацією у художньому музеї виставок серії "Образ. 90-ті". (Не можу не згадати ще одного знакового художника 1990-х, Володимира Гуліча, який працював і працює у більш сучасних напрямках мистецтва).

А "Транс-Арт" - це група, заснована у 1989 році Дмитром Ціпуновим та Володимиром Маковкіним.

Читайте також: Початок незалежності: з чого починалось сучасне мистецтво у Запоріжжі

Трішки історії світового мистецтва: одна з головних течій модернізму - абстракціонізм склався як напрямок у 1910-х роках. Вважається, що першу у світі абстрактну композицію створив 1910 року Василь Кандинський.

Дмитро Ціпунов - чи не єдиний в Запоріжжі художник, який послідовно створює лише абстрактний живопис. (В даному контексті згадаємо також запорізького художника Віктора Зарубу, який почав займатись абстрактним мистецтвом ще в 1970-ті роки). Простір робіт Ципунова – це чиста безпредметність, світ абстрактних матерій, які не пов'язані з навколишнім світом, з реальністю. Тому митець дає їм абстрактні, не асоціативні назви.

У живопису Ціпунов вирішує композиційні завдання, куди накладається його емоційний стан. Тож, у глядачів є можливість зануритись у простір позитивних емоцій, свободи, медитації та хоча б ненадовго відволіктись від складного сьогодення.

Тож, поспілкуємось с художником - Дмитро Ціпунов дав zprz.city ексклюзивне інтерв'ю.

"Усім говорю, що я трансформатор"

- Дмитре, коли ви почали займатися мистецтвом?

- Ще у студентські часи, рік 1980-й.

- Але ви навчалися у Московському верстатоінструментальному інституті. Як ви полюбили мистецтво?

- Ходив у Москві на виставки, було цікаво. Захотілося малювати! В інституті з моєї ініціативи через інститутський клуб організували ізостудію, де викладала Марія Рубініна.

- Цікаво, на кого ви вивчилися в інституті й чи працювали за фахом?

- На інженера за спеціальністю "машинна технологія обробки металів тиском". Сім місяців працював на "Дніпроспецсталі".

- А у кого ви ще навчалися малювання?

- В Запоріжжі у Сергія Рибницького.

За великим рахунком, ми самі дивимося, читаємо та вчимося.

- Ви завжди малювали так, як зараз? У вас не було глечиків і тому подібного?

- У період навчання були й глечики, і пейзажі. І колись у Москві на вулиці ми продавали картини з букетиками, пейзажі й чого тільки не робили.

– А коли ви почали малювати абстрактні картини?

- Напевно, наприкінці 1980-х. З пам'ятних виставок, де я брав участь - Євген Сільський організував у нашому художньому музеї виставку "Авангард-89" (перша в історії міста виставка запорізького сучасного мистецтва. - Ред.). Там у нас була ціла стінка і частину своїх картин я підписав іменем Вови Маковкіна та його дружини, щоб не виглядало, що я в "Транс-Арті" один. Потім у Вови були й свої картини.

Ще до цього була виставка у цирку.

- Завжди вважала, що група "Транс-Арт" вперше виставлялась в "Авангарді-89".

– Так і є. У цирку ще не був "Транс-Арт", я брав участь у груповій виставці, яку також організував Євген Сільський. У мене навіть циркачі кілька робіт купили, цікаво було.

- Тобто ваша перша виставка була в цирку? - уточнюю і одночасно вже вигадую назву статті "Запорізький абстракціоніст починав з виставки у цирку", але ні.

- До цього ще була виставка із рок-клубом у ДК ЗАЗ. Там ми познайомилися із Сергієм Колосовим, який пізніше підтримав "Транс-Арт".

- В одному з попередніх інтерв'ю ви говорили, що на вашу творчість вплинув і політ у космос.

- Звісно, це був прикол.

- Чудово. А те, що вплинуло враження від картин Кандинського – правда?

- Так, і від картин нефігуративного мистецтва інших художників також. До речі, в Ермітажі бачив, що Кандинський висів на сходах. І ми ще потім сперечалися з Алевтиною Федорівною (Медведєва, головний зберігач художнього музею, а на відкритті виставки вона подарувала Дмитру троянди. – Ред.), коли робили новорічну виставку "Транс-Арту" у фоє музею на сходах, чи можна розвішувати картини на сходах. Я казав, а чому не можна, якщо Кандинський на сходах?

- Плюс до всього у багатьох ваших картин ще й цікава об'ємна фактура (тобто поверхня, що можна оцінити тільки в оригіналі, а не на фото). Що, наприклад, використано для картини "Зустрічний вітер"?

- Просто пляшкові пробки, прикручені з іншого боку саморізами. Хоча не просто пробки – від них ідуть дві тіні, намальовані. А якщо увімкнути світло, то з'явиться третя тінь – зустрічний вітер.

До речі, "Зустрічний вітер" - одна з кількох робіт виставки, які в музеї раніше не показував, вони були лише у галереї Баранника у 2013 році. Ми тільки-но відкрили мою виставку і тут почалася революція Гідності. І народ перестав ходити на виставку, бо всі припали до спостереження за процесом.

- Що вас надихає на створення картин?

- Усім говорю, що я трансформатор. Воно падає саме, це на рівні підсвідомості, а я лише роблю невеликі замальовки, ескізи і потім вибираю те, що мені зараз подобається, та розмальовую на великому полотні. Я до цього вже звик і роблю несвідомо, як дихаю.

- А ви завжди робите маленькі ескізи, а потім переводите їх у великий формат?

– Можна сказати завжди.

– Музика допомагає творити?

– Зараз я музику взагалі не слухаю, а раніше вона була тлом і заглушала випадкові вуличні звуки.

- Як змінилась ваша творчість після 24 лютого 2022 року?

- Я практично нічого намалювати не можу, досі. Декілька картин я написав, але це не таке відчуття, як раніше. Треба із себе щось вичавлювати. На виставці є п'ять моїх робіт, створених у 2022-2025 роки.

Тут кричати хочеться, все болить, а я квадратики складаю. Єдине, що в мене з'явився слоник у камуфляжі, написав його навесні чи на початку літа 2022 року.

- Розумію... Про слонів, точніше, про їхні умовні постаті - коли вони з'явилися на ваших картинах?

- У 2009 році. У мене був маленький ескіз. У великому форматі почав робити слонів на симпозіумі сучасного мистецтва "Бирючий", у якому я брав участь. Але тоді їх не доробив, забрав полотно із собою, а вдома розфарбував. І пішли слони.

- Вони щось символізують?

- На моїй виставці в художньому музеї 2020 року в рамочці була "Теорія суму": "Коли я сумую вранці, а може, то я не сумую, а може просто поряд пробігла череда слонів".

Полюбити абстрактне мистецтво

- За що ви любите абстрактне мистецтво?

- Бо тут немає словесної основи. Наприклад, якщо ми розглядатимемо якусь "Бояриню Морозову", то спочатку пишеться сценарій - тут бояриня, тут ще щось. А в абстрактному мистецтві цього нема. Кожен глядач може тут придумати сам собі якесь пояснення та творити.

На мій погляд, для глядача це більш відкрите мистецтво, воно не прив'язане до якогось сценарію, я йому нічого не нав'язую, а тільки натякаю. Тому запитувати "Що ви хотіли сказати цією картиною, Ципунов?" марно.

- Що порадите глядачам, які кажуть, що не розуміють абстрактне мистецтво – як його полюбити?

- Книжки читати.

- Ось ви одразу лякаєте людей книжками. Але абстрактне мистецтво для глядачів – це більше сфера чистих емоцій, аніж знань. Я, як мистецтвознавець, навпаки раджу в такій ситуації нічого спеціального не читати, а відключати мозок і неупереджено дивитися.

- Або слухати музику в собі.

Питання від інших журналістів

- Чи замовляють вам картини?

- Останнім часом ні. І я дуже мало спілкуюсь. В мене в телефоні список спілкувань 20.

З пресрелізу художнього музею:

"Живопис Дмитра Ціпунова дуже по-різному хвилює глядача: раціональністю із явним впливом Казиміра Малевича (більшість "Композицій" і "Орнаментів"), вивільненням духовної енергії кольору, як в абстрактному експресіонізмі Василя Кандинського ("Завжди", деякі "Маленькі композиції" та інші), кольоровими ритмами, що зачаровують, співзвучними із творами Піта Мондріана (Мої квадрати"). На виставці немає жодного твору з негативним емоційним впливом, що виразно характеризує вдачу митця".

В даному контексті я б ще згадала про періодичність узорів Мауріца Корнеліса Ешера. На що сам художник відповідає:

"Уявляєте, скільки я надивився за своє життя каталогів, виставок. І якщо щось трапляється, як у когось, то це не означає, що я роблю це усвідомлено".

...Взагалі на відкритті виставки "Транс-Арт 2025" наукові співробітники художнього музею хвалили роботи Дмитра Ціпунова і в цілому високо оцінили його творчість.