Унікальному запорізькому театру виповнилося 25 років

Запорізький театр поетичної пісні відзначив 25-річчя

Днем народження Театру поетичної пісні вважають показ першої вистави «Надії маленький оркестрик» за піснями та віршами Булата Окуджави, який відбувся 27 грудня 1998 року. Про це zprz.city розповіла засновник та незмінний художній керівник театру Олена Алексєєва.

Читайте також: Спочатку балет був тільки чоловічий: ансамбль-візитівка Запоріжжя відзначив 30-річчя

«25 років тому в Україні не було такого театру, як наш, із чіткою концепцією, зі своєю школою підготовки та з пісенними театральними спектаклями на виході», - згадує Олена Алексєєва.

До першого складу театру увійшли найкращі випускники Студії авторської пісні Запорізького державного університету, яку вела Олена Алексєєва: Жан Сєлєзєнєв, Ганна Гайдук, Наталія Попова, Ганна Гаврик та Руслан Агарков.

«Того ж року до нас прийшов Олег Ільїнський. З того складу залишилися я, Жан та Олег», - каже Олена.

На запитання zprz.city, що найбільше запам'яталося за 25 років, відповідає:

«Для мене дуже важливим моментом стало здобуття нашої першої театральної нагороди. Це було на фестивалі-конкурсі на найвищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна» у 2001 році. Ми показували виставу за Юрієм Лоресом «Знаки Зодіаку». Показ проходив у Палаці культури «Титан», де знаходиться наш театр.

Тоді про нас не знали, і я нікого не знала. Того року на фестивалі була потужна, можна сказати, зіркова комісія, приїхали дуже авторитетні люди. І вони були у захваті від нашого виступу.

У мене брали інтерв'ю для столичних газет, був чудовий відгук у міжобласному театральному журналі. Нас запросили виступити на завершальному заході «Січеславни» до Дніпра. А ще - на вечір української авторської пісні та поезії до Національної філармонії до Києва.

Було приємно, що фахівці оцінили нашу роботу. З багатьма з них у нас збереглися теплі, а з деякими, і дружні стосунки досі.

Пізніше ми неодноразово працювали в престижних залах не тільки нашої країни. Це Національна концертна зала «Україна». Київський Дім офіцерів. Кишинівська філармонія ... »

Чому Олена Алексєєва обрала такий жанр мистецтва?

«Мені були цікаві пісня чи танець, які мешкають на сцені за законами театру. Я – театральна людина. І саме авторська пісня виявилася найближчою до театрального мистецтва.

Практично будь-який пісенний текст у цьому жанрі можна сприймати. як драматургічну основу. А далі вже – театр одного актора. Більш складна форма – пісенний спектакль».

Заступник голови правління Дніпропетровського міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України Надія Петренко привітала у фейсбуці Театр поетичної пісні з ювілеєм та відмітила:

«Попри численні нагороди на міжнародних фестивалях, глядацький інтерес (за 25 років у театру склалася своя публіка – досить вимоглива до слова, музики та наративу), колектив так і не отримав професійного статусу. А зараз, у зв'язку з ліквідацією Палацу культури "Титан" залишився без репетиційної та сценічної бази. Але Театр живе!»

Після початку повномасштабної війни хтось з акторів Театру поетичної пісні залишився у Запоріжжі, хтось тимчасово виїхав за кордон. Але разом із колегами з Німеччини, США, Ізраїлю виступають та на волонтерських засадах збирають гроші для Запорізького воєнного шпиталю.

Читайте також: Стало відомо, коли у Запорізькій філармонії відновлять покази новорічних програм

Олена Алексєєва тимчасово живе у Німеччині, але до ювілею театру повернулася додому. До речі, 1 січня Олена відзначатиме і власний ювілей, у неї буде день народження.

Мрія збулась, але не так, як гадалось

П'ять років тому я питала Олену Алексєєву напередодні ювілею, про який подарунок вона мріє. Бажання збулося, але зовсім не так, як хотілося.

Тоді Олена зізналась:

- Мрію про поїздку до Європи. Останні роки у відпустку практично нікуди не виїжджала із Запоріжжя. Мої поїздки пов'язані із роботою. А в Європі була лише двічі, давно. У юності – у Польщі. І коли ми стали лауреатами міжнародної виконавчої премії імені Семена Каца, її засновники запросили нас на фестиваль до Німеччини, і нам ще вдалося побувати в Парижі. Але біометричний закордонний паспорт у мене є. До речі, відбитки пальців у мене взяти не змогли – вони виявилися стерті.

Тепер Олена Алексєєва живе у німецькому місті Білефельд. А ми всі мріємо про скорішу перемогу України та мирне небо над головою.

Ми писали, що у Запоріжжі побувала найвідоміша українська художниця - ексклюзивне інтерв'ю.

А також, що у Запоріжжі пропонують назвати вулицю ім'ям відомого галериста.

Фото зі сторінок у фейсбуці Олени Алексєєвої та Надії Петренко