Сьогодні в Україні відзначається День винахідника та раціоналізатора
Ще в далекому 1994 році Указом Президента України було встановлено, що кожної третьої суботи вересня в Україні буде відзначатися День винахідника та раціоналізатора. Це професійне свято для творчих та мислячих, технічно обізнаних фахівців, які прагнуть досягти найкращого результату у своїй справі з найменшими витратами, сприяють ефективності праці та підвищують конкурентоспроможність продукції.
Читайте також: Як цікаво провести вихідні у Запоріжжі - афіша культурних подій
Українцям належать чимало корисних винаходів. Наприклад, на сайті Українського державного університету науки і технологій можна знайти інформацію, що серед винаходів українців, які змінили світ є: перший у світі гелікоптер, гасова лампа, перший пілотований космічний корабель, перший штучний супутник Землі, заснування військово-польової хірургії, перший у світі електричний трамвай, прилад для безкровного визначення аналізу крові, унікальна системи маркування листів (поштовий індекс), літаки сімейства «АН», технології стимулювання росту рослин в сільському господарстві, спосіб боротьби з раком та лікування судин людини неоперабельним методом та інші важливі винаходи та раціоналізаторські ідеї, які принципово змінили наш світ на краще.
Zprz.city поцікавився статистикою, і стало відомо, що українці з 1992 року офіційно зареєстрували сотні тисяч різноманітних об’єктів, а точніше - 660 011. Якщо детальніше:
- 131 498 винаходів;
- 152 187 корисних моделей;
- 45 363 промислових зразків;
- 327 791 торговельна марка з урахуванням розділених реєстрацій;
- 13 топографій ІМС (компонувань напівпровідникових виробів);
- 3 124 географічних зазначень;
- 35 свідоцтв на право використання кваліфікованих зазначень походження товарів (географічних зазначень).
У Запоріжжі також є чимало знаних людей, які своїми ідеями зробили неабиякий внесок у світову скарбницю винаходів і до свята zprz.city поспілкувалися з деякими з них та детальніше дізналися про їх винаходи.
Для фізичного та ментального здоров’я
Серед найбільш відомих винахідників з Запоріжжя нашого часу заслужено є Григорій Чаусовський. Григорій – кандидат технічний наук, раніше займав посаду доцента кафедри екології біологічного факультету Запорізького національного університету. Нині ж професор закордоном, тож, на жаль, ми не змогли зв’язатися з ним.
Читайте також: Незламна українка: у Вільнюсі з’явиться ще один мурал з зображенням запорізької волонтерки
Як ми змогли дізнатися з раніше опублікованих про нього матеріалів, народився Григорій Олександрович у Гуляйполі, у 1947 році. А перші думки про винахідництво з’явилися ще під час служби в армії. Тоді йому дуже хотілося винайти якийсь самонавідний снаряд. Але трохи згодом Григорій знайшов себе у науковій діяльності, далекого 1985 року захистив дисертацію.
У відкритих джерелах можна знайти безліч інформації про його винаходи. Основна сфера його наукових інтересів – це покращення психоемоційного та фізичного стану людини та способи її регуляції. Багато винаходів Чаусовського базуються на так званому біологічному зворотному зв'язку. Та виготовляв він речі дуже прості. На просторах інтернету ми навіть знайшли його цитату, в якій він розповідає, що відчуває себе некомфортно, коли не може реалізувати ідею протягом декількох днів.
«…Задумую тільки те, що легко можна втілити. Мені дуже приємно, що багато винаходів не поступаються японським ні з оригінальності, ні з тих проблем, які вони вирішують. Думаю, вони вже зараз мали б набагато більший попит, але мене просто не цікавить рутинний процес впровадження, мені цікавий лише творчий процес — процес створення» , - розповідав Григорій.
Читайте також: Той, хто закрив обком: як радянське Запоріжжя стало українським
Ось, наприклад, у науковій бібліотеці ЗНУ розповідається про його винахід для аграрного виробництва. Він розробив апарат із діагностики маститу корів і отримав на нього патент. Ну і, звісно ж, всі запоріжці знають про його музичні презервативи, шкарпетки від безсоння, антикризові окуляри, зайця-курця та багато-багато інших.
Але знайти його винаходи можна не лише у статтях. Григорій Чаусовський публікує відео з описом своїх розробок й у Ютубі в форматі лекцій. На його каналі вже майже тисяча відео, кожне з який розповідає про той чи інший пристрій, і він чи не щодня публікує щось новеньке!
«Cтоп гіпертонія!» - Біофізичний прилад для зниження показників артеріального тиску» - така назва одного з останніх його винаходів. В ньому Григорій розповідає про спеціальний інструмент, завдяки якому людина може безмедикаментозно знизити показники тиску та позбутися головного болю. Це – ще один вид окулярів (а Григорій розробив їх сотні), які комплексно працюватимуть над покращенням вашого самопочуття. По-перше, тут застосовуються спеціальні ефірні масла. По-друге, вони зможуть відслідковувати ваше дихання, завдяки встановленому на них мікрофону. Григорій Олександрович відзначає, що це – абсолютна новизна!
Гелікоптери, вітряки та імпланти
Логічно, що найбільша концентрація винахідників знаходиться у науковій спільності дослідних інститутів та на високотехнологічному наукоємному виробництві. В Запоріжжі такими підприємствами зі світовим ім’ям можна вважати «Івченко-Прогрес» та «МОТОР СІЧ». З інженером-конструктором, начальником дослідного виробництва дослідно-конструкторського бюро Леонідом Пироговим ми і поспілкувалися, аби дізнатись більше про нього, його винаходи та процеси винахідництва та раціоналізаторства в контексті великого заводу.
Читайте також: День археолога: Запоріжанка розповіла, як знайшла незвичайний людський череп
Дитинство Леоніда Олексійовича минуло в будинку, розташованому по вулиці Омельченка, яка простягається вздовж цехів підприємства. Тоді вона носила зовсім іншу назву і маленький Леонід ще навіть не здогадувався, що саме Василь Омельченко стане його натхненником і дозволить реалізуватися його таланту винахідника і раціоналізатора в майбутньому. Леонід потрапив до цеху дослідного виробництва (цех № 20), де і відбувалась магія винахідництва. Там було 5 лабораторій, і все, що потрібно нового було зробити – розробляли там.
Леонід Олексійович, в патентній базі України ваше прізвище значиться поруч з десятками різних патентів, частіше вертолітної тематики, скільки їх взагалі?
- Я не рахував, багато. Але варто зазначити, що на таких підприємствах власником розробки є завод, а не людина і прізвищ там значиться кілька, а ще більше прізвищ стоїть за розробкою, або рацпропозицією. Розумієте, процес винахідництва і раціоналізації – це творчість багатьох людей для досягнення одного результату. Він включає три основні умови: наявність мети (вузького місця у виробництві абощо, яке потрібно усунути), наявність лабораторій для проведення дослідів, конструкторів, технологів та робочих рук, і головне – наявність коштів та матеріалів. Все це має бути на високотехнологічному виробництві, бо за новими розробками майбутнє України.
Якою власною розробкою ви пишаєтеся найбільше?
- Мабуть, найбільшою моєю гордістю є компенсатор зносу інструментів на станках для електроерозійної обробки деталей двигуна, виготовлених з жароміцних сплавів. Метод електроерозії відомий людству вже давно, але ми розробили технологію і верстати, що дозволили зекономити підприємству сотні мільйонів доларів за ці роки. Я поясню про що мова. В деталях авіаційного двигуна тисячі маленьких отворів. Вони потрібні для охолодження під час обертання в турбіні. Уявіть, в турбіні двигуна температура згоряння палива сягає 1500 градусів за Цельсієм, за таких умов навіть жароміцні сплави мали б розплавитися, але ні, бо коли деталь обертається до 1000 разів на хвилину вона хапає повітря, газ з турбіни через маленькі отвори й це не дає їй плавитися. Отже, ці отвори потрібно було свердлити, та при свердлінні з іншого боку робились заусенці, прибрати які не у всіх деталях було можливо шліфуванням. А це вже небезпечно, бо ці маленькі шматочки могли вплинути на роботу двигуна, і як наслідок на безпеку польоту. Тому ми вирішили пропалювати ці отвори за допомогою електроерозії. Безсонні ночі, місяці досліджень і нарешті результат було досягнуто. А компенсатор, про який я говорив, дозволяє автоматизувати процес обробки. Тобто зменшується ручна праця, одна людина може контролювати до десятка верстатів. До речі, цікавий факт, електроди у нас мідні та графітові, різні для кожного процесу. Найм’якіші матеріали прорізають найтвердіші у світі титанові сплави.
Але у вас ще є винаходи, пов’язані з вертолітною тематико. Як ви почали реалізувати себе у цьому напрямку?
- Україна не один раз переживала складні часи. В далекому минулому завод виготовляв до 17 тисяч двигунів на рік. Сталося перенасичення, ринку для них не було, а от для готового виробу можна було і знайти. Так на початку нульових з’явилась вертолітна тема. Такі розробки не можуть бути швидкими. Повертаючись до того, що я вже сказав, має бути три умови. І все ж таки нам вдалось створити перший повністю український вертоліт «Надія». На жаль повномасштабне вторгнення завадило довести цей проєкт до фіналу, але все ще попереду.
Як щодо неавіаційної тематики, маєте чим похвалитися?
- Звичайно, безліч всього. Наприклад вітряки. Коли пішли розмови про зелену енергетику і таке інше, постала задача розробити власний вітряк. А чому? Бо підприємство має, наприклад острівну базу відпочинку, де потрібна була електрика. Купили спочатку вітряк американський, тиждень і він вийшов з ладу. Потім купили харківський – забракло потужності. Так ми почали розробляти постійні магніти й розробили двигун на 5-7 МВт. Такої потужності більш ніж достатньо.
А ще була медицина. Стан медицини був плачевний у ті часи, а через те, що авіаційні сплави біологічні й не відторгаються організмом людини, медики почали звертатися до нас. Спочатку стоматологи, щодо виготовлення зубних імплантів, потім виготовляли були спиці. А далі ми почали робити суглоби. Це теж розробки, дослідження. Наприклад, імплант колінного суглоба був дуже складним у впровадженні в серійне виробництво, бо нога крутиться як хочеш і він мав бути бездоганним. Але впорались і сьогодні тисячі людей мають змогу вільно рухатись завдяки цій ідеї.
Як ви надихаєтеся на нові винаходи?
- Коли ми навчались в університетах, нас навчали, як навчатися. Не було інтернету і ми в ЗЦНТІ їздили брали авторські роботи, експериментували й отримували результати. Ідеї часто приходять вночі. От прокинешся і замальовуєш, або записуєш.
А особисто для себе ви щось проектуєте, розробляєте?
- Так, у мене є дача на «Домасі» і я мрію, як після нашої перемоги відбудують Каховську ГЕС, повернеться вода, плавні, відродиться природа і я буду їздити по цих місцинах. Для цього разом з колегою почали проектувати електроход. Це буде такий пересувний засіб, що зможе як по воді, так і по умовній суші йти.
До речі, у 2021 році за багаторічну працю Президента України Володимир Зеленський особисто вручив Леоніду Олексійовичу орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Сталеві розробки
Ще одне велике підприємство нашого міста – «Запоріжсталь». І тут теж є свої винахідники. Шалений внесок у розвиток підприємства та загалом вітчизняної металургії зробив Володимир Набока, директор з технології та якості комбінату.
Читайте також: Мав бути з басейном: архітекторка розповіла, як проєктували один з найкрасивіших палаців культури Запоріжжя
Свій шлях до металургії він розпочав у 14 років, коли вступив до Запорізького металургійного технікуму, і після завершення одразу ж прийшов на «Запоріжсталь», горновим доменної печі. Потім навчався, і, звісно, підіймався в гору кар’єрними сходами.
«Приємно згадувати, що коли мені ще не було 30, я став наймолодшим начальником доменного цеху не лише в Україні, а й у Радянському Союзі», - згадує фахівець.
У 2008 році Володимир Набока успішно захистив дисертацію та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук.
Володимир постійно перебуває на вістрі технічного прогресу, він активний винахідник та раціоналізатор, є автором та співавтором 56 раціоналізаторських пропозицій, автором 31 наукової статті та має 20 патентів на винаходи та корисні моделі.
Розкажіть про найуспішніші ваші розробки?
- Однією з найпам'ятніших подій для мене стала модернізація ливарних дворів доменних печей. Вперше на ливарному дворі доменної печі пострадянського простору застосували гідравлічне обладнання для обслуговування чавунних льоток. Ще одна знакова подія з виробничого життя - будівництво та освоєння установки з вдування пиловугільного палива доменних печей, однієї з перших в Україні. Тоді ми були першими в Україні, хто встановив на доменній печі № 2 мідні холодильники. Пізніше позитивний досвід їх застосування був поширений і на інші доменні печі
Чи можете ви щось порадити тим, хто тільки розпочинає свій шлях раціоналізатора та винахідника?
– Молодим людям хочу порадити – не спочивати на лаврах, завжди шукати нові шляхи. Хто шукає, той знайде, що змінити на краще. І, найголовніше, не вчитися поверхово. Щоб видавати ефективні рішення потрібно знати глибину процесу. Це запорука правильного кар'єрного зростання та успіху у своїй справі.
Читайте також: У Запоріжжі продовжує працювати наукова школа
Попри великий практичний досвід та заслужену повагу, Володимир Набока не припиняє вдосконалювати та поглиблювати свої знання. Регулярно бере участь у конференціях, семінарах та конгресах, обмінюється досвідом із колегами з виробничого та наукового середовища.
До речі, металурги відомі не лише винаходами та розробками. Нещодавно ми писали, цікаві сталі факти до Дня знань .
