Фахівець ЗЛМЗ нині військовослужбовець на псевдо «Лєвша»
Якщо хтось у вас спитає: «Який твій улюблений герой?», що ви відповісте? Поки хтось у світі подумки перебирає супер-героїв Marvel, українці без сумнівів видають перше, що спадає на думку – наші воїни з ЗСУ.
Читайте також: «Незабаром я обов’язково повернуся на рідну «Запоріжсталь»: металург із Запоріжжя боронить Україну на фронті
І це справедливо, війна перевертає розуміння героїзму і змушує переоцінити звичні процеси, відчути справжню ціну ранкової метушні, буденних клопіт і спокійного сімейного вечора. Сімейного, але у багатьох українських сім’ях за вечерею тепер менше людей сидить за столом, бо у цей час їхні рідні та близькі захищають свою землю від російських загарбників.
Родина військовослужбовця на псевдо «Лєвша», який до початку повномасштабного вторгнення працював на Запорізькому ливарно-механічному заводі, вже майже півтора роки вечеряє без сина. У цей час їхній герой – на службі у Збройних Силах України, оберігає своїх близьких і рідний дім, виборює незалежність України і свободу для своїх нащадків.
«Мені довелося стояти на захисті на двох напрямках – Запорізькому і Луганському. На фронті людина розкривається зовсім з іншої сторони, проявляються такі риси, про які впродовж мирного життя можна ніколи не дізнатися. Є сумний досвід, який хотілося б забути назавжди, але повага і шана до побратимів ніколи не дозволить мені цього зробити. Нам усім щодня доводиться проходити через складні випробування, які відбиваються у пам’яті», - розповідає «Лєвша».
На фронті захисник зустрів і співробітників запорізьких підприємств Метінвесту. Сьогодні побратими проходять службу в одному підрозділі, підтримують одне одного і допомагають долати труднощі.
«Ми досить часто спілкуємося по службі, і поза нею. З багатьма з них я познайомився вже у лавах Збройних сил України. Наші колеги, що зараз працюють на підприємствах і підтримують економіку країни, постійно на зв’язку, і готові допомогти, коли це потрібно» - додав захисник.
Родина підтримала сина, попри велику стурбованість, батьки зберігають оптимізм і вірять у перемогу України, чекають на героя вдома.
Читайте також: Співробітник запорізького промислового підприємства захищає Україну на фронті
«Спочатку мені, як і будь-якій людині, було трохи страшно, бо це крок у невідомість, і неможливо спрогнозувати, що буде далі. Але у день призову я вже познайомився зі своїми побратимами, які разом зі мною проходили медкомісію, і тим же складом ми згодом, після навчання, відправилися на «нуль». Ми приблизно розуміли, що на нас чекає, і тренування дійсно допомогли підготуватися і фізично, і морально. До того ж, у мене в пам’яті ще були свіжі навички зі строкової служби, яку я закінчив незадовго до мобілізації. Я хочу якнайшвидше завершити цю війну і повернути мир в мою країну. Але війна сама себе не закінчить, тож ми стоятимемо до останнього. Останні роки змусили мене сильно переосмислити моє життя, і я вже будую плани на майбутнє, бо вірю у те, що в Україні воно буде вільним і перспективним», - зазначив «Лєвша»
Також ми писали, що нині в українській розвідці несе службу фахівець копрового цеху «Запоріжсталі», аеророзвідник на псевдо «Гекон». О 8 ранку 24 лютого нині військовослужбовець вже був біля військкомату. Того ранку він прийняв для себе важке та відповідальне, але принципове рішення – стати на захист рідної країни.
