Мистецькій перлині Запоріжжя виповнюється 70 років
За дебатами про долю пам'ятника Михайлу Глінці в Запоріжжі випав з уваги один інтелігентний ювілей.
70 років тому, у листопаді 1953-го, будівельники завершили всі роботи на спорудженні концертного залу. Серед цих будівельників була й молода Катерина Печень. Минули десятки років - понад пів століття - і пані Катерина прислала нам цікаву світлину.
- На цій світлині - бригада Воропая (його ім'я за давністю років призабулося), яка тоді штукатурила концертний зал, - написала власниця фото. - Коли все було зроблено, нас запросили на концерт з нагоди відкриття залу.
Та сама світлина. Катерина Печень внизу в центрі
Тож це і є перші слухачі в концертному залі імені Глінки. Щоправда, поки що явно не у вечірніх сукнях. Тим несподіваніше для нас.
Читайте також: Де у Запоріжжі можна послухати джаз - буде прем'єра
У Державному архіві Запорізької області є ще фото свіженького концертного залу. Кадр зроблено у фоє другого поверху.
1953 рік. Схоже, якась комісія оцінює виконані роботи. Зліва внизу під колоною – відро, що лишилося явно від будівельників
Відтоді вже 70 років ці хороми прикрашають Запоріжжя, приймають зірок першої величини. Тут грали піаніст Еміль Гілельс, скрипалі Леонід Коган, Давид Ойстрах, трубач-віртуоз Андрій Ільків.
Тут, на концерті Тарапуньки і Штепселя, легендарний силач Леонід Жаботинський познайомився з майбутньою дружиною Раїсою. Вона сиділа в дев'ятому ряді, він – на приставному стільці поруч.
Читайте також: Свято для меломанів: разом із симфонічним оркестром у Запоріжжі вперше виступив його новий головний диригент
Саме тоді ж, коли гриміла слава Леоніда Жаботинського, на рекорд пішла й буфетниця концертного залу імені Глінки С. Попова. До 10-ї річниці закладу її досягнення навіть потрапило в пресу.
Газета «Индустриальное Запорожье» (1963 рік) про закулісся шість десятиліть тому
На жаль, відзначилася згодом і команда Воропая. Згадка про неї через 13 років після прем'єрного концерту в «Глінки» також з'явилася в газеті.
1966 рік. Обурюються новосели будинку № 6А по вулиці Яценка. Можливо, цей об'єкт не так надихав будівельників
Що ж, у житті всяке буває. А в житті радянських будівельників - ще й хронічні зриви графіків. Вокзал Запоріжжя-1 здали на рік пізніше від запланованого, універмаг «Україна» теж будували не без проблем. А з тим же концертним залом запізнилися на цілих три роки.
Обіцянка газети «Большевик Запорожья» від 15 лютого 1950 року
- Це буде 1950 року, - обіцяла газета «Большевик Запорожья». - Цього року наше місто збагатиться ще одним великим осередком культури – кіноконцертним залом, який буде споруджено на проспекті імені Леніна, у новій частині Запоріжжя. На цьому знімку ми бачимо проєкт цієї красивої монументальної будівлі.
Проєкт став реальністю аж наприкінці 1953 року. Втім, примітно, що і театр, і концертний зал у Запоріжжі звели на цілих 10 років раніше від універмагу «Україна». Пріоритети таки прослідковуються.
А що ж пам'ятник Глінці? Красивий, але мені особисто дуже нагадує пам'ятник драматургу Островському, встановлений 1929 року в москві.
Глінка у Запоріжжі
Островський у москві
Фото: архів zprz.city, Ігор Лавров, archivzp.gov.ua, uk.wikipedia.org, Facebook
