Найстарішій школі Запоріжжя виповнився вже 181 рік
Найстаріша школа Запоріжжя знаходиться на вулиці Істоміна, що на Верхній Хортиці (Дніпровський район). Історію цього навчального закладу розповів відомий запорізький краєзнавець Роман Акбаш на своєму сайті.
Читайте також: 69 років тому відкрили вокзал Запоріжжя-1: як виглядала станція в різні роки - фото
Сьогодні вулиця Істоміна розташовується практично на околиці міста. А колись вона була центром Хортиці, столиці усієї Хортицької менонітської колонії. Центральна вулиця колонії мала відповідну назву — Головна, і на ній розташовувалися найголовніші будівлі.
Листівка початку ХХ століття. Не плутайте з островом, все це — краєвиди нинішньої Верхньої Хортиці.
Освіті хортицькі меноніти приділяли особливу увагу. Без неї, на їхню думку, неможливо було зрозуміти та прийняти віру.
Сісти за шкільну парту зобов’язаний був кожен член менонітської громади, якому виповнилося 6 років. Для цього в кожному селі колоній коштами самих їх мешканців утримувалась початкова школа — Dorfschule (сільська школа).
Діяли при громадах менонітів і середні навчальні заклади. Одна з таких Централшулє і була відкрита у 1842 році на майбутній верхньо-хортицькій вулиці Істоміна.
Колишня Централшулє, зараз — школа №82
Статут хортицького центрального училища був затверджений 3 червня 1842 року. Зараз її будівля має L-подібну форму, тобто складається з двох крил.
Старіша частина-крило — та що стоїть вздовж вулиці Істоміна. Спочатку це була окрема споруда.
Як стверджує видатний дослідник менонітської архітектури канадець Руді Фрізен, ця будівля є однолітком самого навчального закладу:
«Хортицька середня школа заснована в 1842 р. Перший будинок спорудили того ж року, він розмістився паралельно до головної вулиці села», — розповідає архітектор у своїй книзі «Менонітська архітектура: від минулого до прийдешнього».
Читайте також: Не лише 700-річний: Запоріжжя може пишатися дубом, який посадив англійський аристократ
Якщо Фрізен правий, то ця будівля тоді взагалі найстаріша зі всіх які є сьогодні у Запоріжжі. Але вітчизняні історики з цим не згодні — вважають її дещо молодшою за сам учбовий заклад.
«Перший капітальний будинок школи був збудований у 1870 році», — повідомляє, наприклад, «Звід пам’яток історії та культури України: Запорізька область».
Старе крило 82 школи
Найстаріше крило школи — гарний приклад типової менонітської будівлі. Наприклад, його увінчує гострий двосхилий дах з двома арковими віконцями на фронтоні. Такі були у переважній більшості будинків Хортицької колонії. Друге крило — перпендикулярне до вулиці Істоміна — дещо відрізняється своєю архітектурою.
Новий корпус був добудований до вже існуючої шкільної будівлі у 1891 році. Його окрасою зробили хоч і невеличку, але справжню башту з годинником та дзвіницею на самій верхівці.
Шкільна будівля на початку 1920-х років. Фото: Артур Слагел (Американська менонітська допомога).
На жаль ні дзвіничку, ні сам годинник зараз неможливо побачити на шкільній будівлі. Вони ще були на місці у 1942 році. Тоді під час німецької окупації Центральна школа навіть святкувала свій 100-річний ювілей. А ось пізніше годинник кудись зник.
Читайте також: Куди подівся метеорит, який упав на хату в запорізькому селі
Як розповідає одна з легенд, один з нащадків Крьогерів демонтував його осінню 1943 року, коли меноніти покидали Верхню Хортицю з відступаючою німецькою армією. Демонтував і десь закопав! Хто знає, можливо колись і цей втрачений артефакт нарешті буде знайдений.
Централшулє у 1942 році
Але повернімося до самого учбового закладу. В Централшулє навчалися лише хлопці. Освітний процес тут вони починали зазвичай у 14-річному віці, після закінчення початкової школи. Термін навчання — 4 роки.
Випускники центральних шкіл могли працювати писарями, бухгалтерами, посадовцями чи займатися власним бізнесом. Також менонітська громада сподівалась на них, як на викладачів.
Для отримання педагогічного диплома випускникам Центрального училища достатньо було складати додатковий іспит. Пізніше для того, щоб майбутні вчителі могли отримати практику викладання, при Централшулє навіть зробили окремий учбовий заклад — Mustershule.
Цю назву можна перекласти як зразкова, або експериментальна школа. Її будівля до сьогодні знаходиться на своєму місці — на території 82 школи, на розі вулиць Істоміна і Розенталь.
Наше століття. На задньому плані — 82 школа. Праворуч — сходинки та двері колишньої Мустершулє.
Майбутні педагоги — учні випускного класу Централшулє (пізніше — педагогічних курсів при школі) — у Мустершулє викладали. А навчалися тут діти робітників численних тоді на Хортиці промислових заводів.
Читайте також: Якими були запорізькі плавні за крок до знищення
Вже на початку ХХ століття педагогічні курси перетворились ще на один окремий учбовий заклад — Вчительску семінарію. ЇЇ будівля теж неподалік — трохи вгору по вулиці Розенталь (зараз — ще один корпус 82-ї школи). А історію самого «педінституту» зараз продовжує педколедж на Бабурці.
Вчительська семінарія, пізніше — педтехнікум та педучилище. Зараз — корпус 82-ї школи.
Трохи згодом, вже при більшовиках, на зміну Централшулє прийшла «семерічка» — німецька робітнича школа. Ще в 30-ї роки минулого століття вона стала 10-рвчною Верхньохортицькою школою №2 з російською мовою викладання.
Під час німецької окупації знову перетворилась на Zentralschule, а у 1962 році стала вже запорізькою школою №82.
Зараз же це не звичайна загальноосвітня школа, а навчально-виховний комплекс з виробничим навчанням. Але все ж таки історія учбового закладу триває. Цікаво, а є ще десь в Україні школи такого віку?
Раніше ми розповідали та показували, як виглядають будинки та барельєфи в маловідомому куточку Запоріжжя.
